Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 16:48

Киргизстан: за 5 років вигнали двох президентів. Що ж далі?


Розу Отунбаєву за кордоном поки що сприймають обережно...

Прага – Коли громадяни Киргизстану вигнали 7 квітня цього року з влади і з країни їхнього другого президента, то здаватися, що постійні зміни режимів стають звичним явищем киргизької внутрішньої політики. Чи вдасться новій владі Бішкека перервати замкнене коло корупції та кумівства та завоювати довіру всієї держави?

Експерти вважають, що киргизька опозиція відіграла незначну роль у вигнанні з посад президентів Киргизстану – і Аскара Акаєва, і Курманбека Бакієва. Події в обох випадках (у березні 2005-го і в квітні 2010 років) починалися й відбувалися дуже швидко, опозиціонери лише підкидали заклики про відставку президентів, що лише підливало олії у полум’я всенародного невдоволення владою.

Джерелами невдоволення режимами Акаєва та Бакієва були корупція та кумівство. Терпінню людей у Киргизстані настав край.

«Спільне цих революцій те, що в 2005 і у 2010 роках це були повстання людей, народ вийшов на вулиці, щоб вимагати кращої влади. Протестуючі виступали проти дискредитованих режимів та були розчаровані їхнім низьким рівнем життя», – каже центральноазійський експерт Еріка Марат, котра працює для Freedom House.

Суперечності між півднем і північчю Киргизстану впливають на політику


Якщо протести березня 2005 року розпочалися по всій країні і досить раптово, то в квітні 2010 року основні події майже блискавично розвивалися в Бішкеку, що змусило Бакієва 7 квітня вже покинути Киргизстан. У вигнанні ж Акаєва ключову роль відіграли громадяни південних районів країни, які прибули до столиці з протестами. А в подіях 2010 року південь держави став чи не головним джерелом опору тимчасового уряду Рози Отунбаєвої, яка, до речі, також з півдня Киргизстану.

Якщо під час першої революції 2005 року Киргизстан отримав широку міжнародну підтримку, то у 2010 році такої не відчувалося.

«Тепер уряд Рози Отунбаєвої розглядають у світі з дуже обережним оптимізмом, якщо такий є взагалі. До цієї влади дуже обережні європейські партнери і на Заході взагалі. Бо організації й уряди у світі бояться, що знову може повторитися те саме, що й з Бакієвим», – каже експерт Еріка Марат.

Тому експерти вважають, що нова влада Киргизстану мусить докласти максимум зусиль для подолання головних причин невдоволення народу: поганого життя, корупції, кумівства. Хоча зробити це буде важко, бо, як виглядає, у самому тимчасовому уряді немає єдності, і ця влада не отримала поки що вотуму довіри всього народу Киргизстану.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG