У Дніпродзержинську, на площі перед музеєм історії, в четвер відбулося урочисте відкриття скульптурно-декоративної композиції, присвяченої козакові-першопоселенцю краю, «Кам’янський Мамай», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Історія не зберегла зображень козаків-першопоселенців – Камеона, Романа, Тритуза та Карнавуха, які у XVII-XVIII століттях заснували села, що увійшли до складу сучасного Дніпродзержинська. Відтак у пам’ятнику втілили збірний образ запорожця – Козака Мамая.
Із ініціативою створити таку скульптуру виступили місцеві історики та краєзнавці.
Автор пам’ятника – художник і скульптор із Краматорська В’ячеслав Гутиря. Співавтор – скульптор із Дніпродзержинська Гарнік Хачатрян.
Образ козака Мамая називають відображенням характеру нації. Це один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, що уособлював любов народу до запорозьких козаків. Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах він сидить зі схрещеними по-східному ногами.
Поруч – бандура (символ співучої душі народу), кінь (символ вільнолюбства), дуб (могутність), штоф та чарка (уособлення вічного, потойбічного).
Історія не зберегла зображень козаків-першопоселенців – Камеона, Романа, Тритуза та Карнавуха, які у XVII-XVIII століттях заснували села, що увійшли до складу сучасного Дніпродзержинська. Відтак у пам’ятнику втілили збірний образ запорожця – Козака Мамая.
Із ініціативою створити таку скульптуру виступили місцеві історики та краєзнавці.
Автор пам’ятника – художник і скульптор із Краматорська В’ячеслав Гутиря. Співавтор – скульптор із Дніпродзержинська Гарнік Хачатрян.
Образ козака Мамая називають відображенням характеру нації. Це один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, що уособлював любов народу до запорозьких козаків. Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах він сидить зі схрещеними по-східному ногами.
Поруч – бандура (символ співучої душі народу), кінь (символ вільнолюбства), дуб (могутність), штоф та чарка (уособлення вічного, потойбічного).
