Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 01:12

На «5 канал» його потенційні недруги завжди в Україні дивилися косо і з напруженням. При чому табір цих недругів за своїм складом був і залишається вельми розмаїтим – там, як правило, «тусується» увесь набір владної і привладної «інфотусовки». Але не тільки. Не цураються огризатися на телеканал і представники опозиції. Так повелося, можливо, з самого початку, коли «5-й» почав позиціонувати себе інформаційним.

В країні знайшлося безліч сил, які всіляко заважали йому розвиватися. Час від часу в минулому на нього точили зуби в Донбасі. Не раз телеканал мав проблеми в Одесі.

І це далеко не поодинокі приклади. Сама ідея розвитку глобального інформаційного телемовлення викликає напруження в країні.

Контролери від влади

Вириваючи собі додаткові частоти, телеканали групи «Інтер» у цьому плані виконують певне соцзамовлення. «Інтеру» завжди допомагали чіткі зв’язки з владою. При Кучмі цей телеканал роками задовольнявся підтримкою Медведчука. Нічого не змінилося при Хорошковському.

У цій судовій гризні за частоти «Інтер» поводить себе не лише як ситий хижак, якому все дозволено. Він ще змушений відігравати роль телевізійного жандарма, який займається розподілом ринкової здобичі.

«5 канал» до цієї «роздачі» ніколи не допускали. І виживає він не за рахунок здорового конкурентного змагання, а завдяки власним ініціативам і пошукам.

Чужі рекорди

Навколо здійнялося дуже багато галасу, що «5 каналу» загрожує закриття. Це схоже, що на злодіях дійсно щось горить. Самі бояться, що можуть вбити.

Питання в тому, що телеканалові в котрий раз пробують перекрити можливість для розвитку. І кожного разу, як в минулих, так і в нинішній спробі, коріння проблеми живиться соками влади.

Усе частіше подейкують, що вона – нинішня влада – по відношенню до інформаційності взялася за те, що потім можна буде кваліфікувати як «повторення рекорду Путіна».

Саме він зміг за доволі короткий час повністю причесати увесь інформаційний простір Російської Федерації. Віктор Янукович вже не раз із білою заздрістю визнавав, що Україні доведеться наздоганяти Росію.

Звісно, що в економіці це зробити не так легко, а от в інформаційній сфері – чому б не спробувати (?!)

Журналісти різних інформаційних установ уже починають відчувати тиск тихої отрути. Розборка між каналами – це також давно перевірений шлях із метою вишикувати журналістський цех в одну шеренгу. Шеренгу єднання і злуки. Від Києва – до Москви?

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG