За даними підрахунку 98 відсотків голосів на вчорашніх дострокових виборах до нижньої Другої палати парламенту Нідерландів, незначну перевагу отримує консервативна ліберальна Народна партія за свободу і демократію. Їй наразі припадає 31 місце з загалом 150.
30 місць повинна б мати соціал-демократична Партія праці. Вихід цієї партії з дотеперішньої владної коаліції через суперечку щодо участі нідерландських військ в Афганістані й спричинив відставку уряду і дострокові вибори.
На третьому місці, значно збільшивши своє представництво, йде з 24 місцями консервативна Партія за свободу, яка дотримується антиімміграційних і в першу чергу антиісламських позицій. Її лідер Херт Вілдерс став відомий 2008 року своїм коротким пропагандистським фільмом «Фітна», який мав на меті викликати ненависть до ісламу і спричинив бурхливі суперечки.
Найпотужніша в дотеперішньому складі правоцентристська партія «Християнсько-демократичний заклик» зазнала тяжкої поразки і приходить лише четвертою й отримує 21 місце. Її лідер, тим часом іще прем’єр Ян Петер Балкененде, відтак подав у відставку з керівника партії і склав депутатський мандат та заявив, що йде з політики.
Оглядачі припускають дуже різні конфігурації майбутньої владної коаліції за участі якихсь із цих та з менших партій.
30 місць повинна б мати соціал-демократична Партія праці. Вихід цієї партії з дотеперішньої владної коаліції через суперечку щодо участі нідерландських військ в Афганістані й спричинив відставку уряду і дострокові вибори.
На третьому місці, значно збільшивши своє представництво, йде з 24 місцями консервативна Партія за свободу, яка дотримується антиімміграційних і в першу чергу антиісламських позицій. Її лідер Херт Вілдерс став відомий 2008 року своїм коротким пропагандистським фільмом «Фітна», який мав на меті викликати ненависть до ісламу і спричинив бурхливі суперечки.
Найпотужніша в дотеперішньому складі правоцентристська партія «Християнсько-демократичний заклик» зазнала тяжкої поразки і приходить лише четвертою й отримує 21 місце. Її лідер, тим часом іще прем’єр Ян Петер Балкененде, відтак подав у відставку з керівника партії і склав депутатський мандат та заявив, що йде з політики.
Оглядачі припускають дуже різні конфігурації майбутньої владної коаліції за участі якихсь із цих та з менших партій.
