Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 22:39

Оманлива і багатообіцяюча позаблоковість України


(Архівне фото — мітинг у Севастополі, 2009 рік)

Прага – Для узаконення позаблокового статусу України потрібне рішення всеукраїнського референдуму – так вважає переважна більшість (майже 80 відсотків) учасників опитування на сайті Радіо Свобода. Законопроект, який передбачає цей статус, вже ухвалила за основу Верховна Рада. Яке значення матиме такий документ для майбутнього України і як варто ухвалювати рішення про орієнтири зовнішньої політики держави?

Ідучи на вибори, Віктор Янукович обіцяв забезпечити Україні позаблоковий статус. Так і з’явився президентський законопроект «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який передбачає відмову від участі України у військово-політичних союзах – таких, як НАТО. Президент переконаний, що таким чином зовнішня політика України буде відкритою і зрозумілою всім.

Натомість опозиціонери, які минулого тижня не змогли зупинити схвалення документа у Верховній Раді, заявляють, що позаблоковий статус зробить Україну беззахисною.

Для таких принципових рішень недостатньо рішення парламенту чи коаліції – потрібно виносити це питання на референдум, вважає більшість учасників опитування на сайті Радіо Свобода і перехожих на Хрещатику, яких розпитував наш кореспондент.

«Всенародне голосування, обов’язково! Сьогодні ми знаємо, який склад парламенту, які там сили працюють, і тому всі глобальні питання, які стосуються статусу України, треба вирішувати на референдумі», – говорить юрист Леся.

З нею погоджується і лікар Павло. Але він сумнівається, що нині таке голосування на часі. «Краще спершу визначитися з економікою, а вже потім визначати, куди вектор направляти – на Схід чи на Захід», – зазначає він.

«Це не закон, а видумка частини наших політиків»

Олександр Чалий
Давній прихильник ідеї позаблокового статусу України, колишній заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий також виступає за проведення референдуму. «Я глибоко переконаний, що ключові рішення і внутрішньої, і зовнішньої політики треба виносити на референдум. Тому що тоді у нас буде велика легітимність, і це буде об’єднувати країну», – сказав Чалий у розмові з Радіо Свобода.

За його словами, якщо взяти три ідеї – позаблоковість, вступ до НАТО і вступ до ОДКБ, – то ідея позаблоковості за репрезентативними соціологічними опитування збирає підтримку понад половини населення України.

При цьому Олександр Чалий вважає, що недостатньо закріпити позаблоковість як політичний курс, як це передбачає президентський законопроект. Експерт-міжнародник радить розглядати проблему ширше і ставити питання про визнання «спеціального статусу України як позаблокової, нейтральної країни» перед міжнародним співтовариством.

Ігор Коліушко
Для юриста Ігоря Коліушка, голови правління київського Центру політико-правових реформ, для закріплення позаблоковості України рішення парламенту цілком достатньо. Референдум, на його думку, варто проводити, коли йдеться про вступ до якогось блоку, а не для фактичного закріплення статусу-кво.

Водночас Коліушко критично оцінює законопроект «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» з правового погляду. «Це взагалі не закон, а видумка частини наших політиків. Норм права, які встановлюють права, обов’язки, у ньому практично немає. У більшості він місить одні декларації», – сказав Коліушко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Позаблоковість як шанс для нового політичного маневру

Альона Гетьманчук
Навіть якщо позаблоковість – це передовсім політична декларація, то вона може мати серйозні негативні наслідки, попереджає директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук. За її словами, дуже важко будувати відносини з країною, яка змінює своє законодавство за кожного нового Президента.

«Наша влада мала б почекати до саміту НАТО в листопаді у Лісабоні, коли буде схвалена нова стратегічна концепція, щоб подивитися, що становитиме нове НАТО. Очевидно, що будуть внесені деякі суттєві зміни, в тому числі і щодо відносин із Росією, – передбачає Гетьманчук. – Щоб не було так, що ми знову будемо виглядати досить дивно, так само, як коли 2002 року ми пішли на зближення з НАТО тільки після того, як Росія пішла на це».

Директор Інституту світової політики зауважує, що позаблоковість є політичним, а не юридичним поняттям. До того ж на Заході прийнято говорити не про позаблоковість, а про нейтралітет чи неприєднання.

«У нас виходить серйозна дилема. На Заході не розуміють, що мають на увазі в Києві, а в Києві хочуть заплутати Захід», – зауважує Гетьманчук. Вона припускає, що українська влада залишає собі можливість для маневру, щоб за нової політичної ситуації переглянути це питання.

На Заході тим часом лунають і дипломатичні, і критичні оцінки нового українського курсу. Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен запевнює, що альянс на «сто відсотків» поважатиме вибір України, і додає, що співпраця в будь-якому разі триватиме в рамках Комісії Україна – НАТО.

Різкіші заяви експертів. Використовуючи термін «блок», Президент Віктор Янукович і його оточення демонструють мислення часів холодної війни, сказав в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» директор із питань Росії та Євразії вашингтонського «Центру за американський прогрес» Самюел Чарап. За його словами, слово «блок» викликає здивування у нинішнього покоління політиків, до яких належить президент США Барак Обама.

А українські дипломати обґрунтовують нові віяння

Костянтин Єлисєєв
Якщо за президентства Віктора Ющенка Міністерство закордонних справ України було флагманом євроатлантичної інтеграції, то тепер на Михайлівській площі шукають нові аргументи для дрейфу в інший бік.

Заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв запевнює, що позаблоковий статус дозволить Україні легше вписатися у сучасний світ. Виступаючи цього тижня на міжнародній конференції «Україна в системі європейської безпеки: виклики і перспективи», Єлисєєв сказав, що, не спромігшися вступити до НАТО, Україна обрала інший «прагматичний» шлях.

«Наші карти не найгірші, і проголошення де-факто позаблоковості нашу гру не скасовує. Навпаки, наші партнери сподіваються побачити український власний хід у великій грі під назвою «нова архітектура європейської безпеки», і ми повинні задовольнити ці очікування», – додав він.

«Ніхто, крім Росії, не погодиться визнати позаблоковий статус України»

Леонід Кравчук
Перший Президент України Леонід Кравчук раніше був прихильником ідеї позаблоковості, але тепер виступає за вступ України до НАТО. Він пояснив Радіо Свобода, чому змінилася його думка.

«Я консультувався з багатьма послами, за кордоном я зустрічався з відомими фігурами політичними і зрозумів, що сьогодні в цій ситуації, яка склалася в світі, ніхто не погодиться визнати офіційно позаблоковий статус України – можливо, крім Росії і невеликої частини країн, але така підтримка зовсім не означає їхніх дій на забезпечення цього позаблокового статусу з погляду безпеки України», – зауважив колишній Президент.

Коментуючи законопроект «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики України», який закріплює позаблоковий статус України, Леонід Кравчук сказав: «Це відповідь на інтереси Росії, а не на корінні інтереси України».

Український політик при цьому не бачить сенсу виносити питання про новий зовнішньополітичний курс на референдум, бо, як вважає Кравчук, «говорити про позаблоковість, як це визнано в світі, на сьогодні не реально».
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG