Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 06:56

Київ – Озвучена Президентом Віктором Януковичем ідея щодо проведення місцевих виборів 31 жовтня цього року викликала жваву дискусію як в коаліції, так і в опозиції. В обох таборах немає спільної позиції ані щодо дати, ані щодо формату виборів місцевої влади. І хоча глава держави пообіцяв, що вибори таки відбудуться в означений ним термін, відповідного законопроекту до парламенту «регіонали» досі не подали.

Керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов пояснює, що доки коаліція не дійде спільного рішення щодо дати і системи проведення виборів, доти відповідний документ не вноситимуть у Раду. Наразі, за його словами, тривають консультації між членами коаліції і у разі досягнення компромісу ці питання будуть невідкладно розглянуті у Верховній Раді. Як і його шеф, Єфремов запевняє, що вибори відбудуться виключно цього року, як це передбачено Конституцією.

Посилався на Конституцію, говорячи про вибори і Віктор Янукович. В інтерв’ю українським телеканалам Янукович нещодавно заявив, що найближчим часом почне консультації з усіма політичними силами, в тому числі з опозиційними, стосовно проведення місцевих виборів у цьому році. «Відкладати їх далі – означає порушувати Конституцію. Це неприпустимо і я на це ніколи не піду. Тому нам треба домовлятися, щоб відповідні законопроекти були відпрацьовані, узгоджені і прийняті у парламенті. Я вважаю, що на рівні селищному треба проводити мажоритарні вибори. Я за таку систему», – наголосив Янукович. Засвідчивши цим самим не лише цинізм команди при владі, а й високий клас маніпулювання.

Нагадаємо, що у лютому цього року парламент скасував призначені ним раніше вибори на 30 травня 2010 року. Партія регіонів проголосувала майже у повному складі за винятком двох депутатів. З 172 депутатів-регіоналів, 169 сказали «так». Тоді ані Янукович, ані його підопічні у парламенті, скасовуючи конституційну норму, про Конституцію не згадували.

Чому «регіоналам» приспічили місцеві вибори?

Прагнення «регіоналів» провести місцеві вибори восени цього року має свої причини. Наразі рейтинг Партії регіонів і особисто Януковича попри підписання «харківських угод» і звинувачення опозиції у постійній готовності чинної влади здавати національні інтереси, за даними соціологів, все ще тримається пристойної межі. За вмілого політичного маневрування і маніпулювання економічними показниками та цінами цей рейтинг може триматися за інерцією до кінця року. Саме тому Янукович і команда вирішили встигнути «добетонувати» свою владу і на місцях.

Про те, що на Україну очікує наступного року, в сенсі економічному передовсім, ніхто не знає. Уряд Азарова так і не запропонував обіцяні «регіоналами» ще в стані опозиції пакети реформ і змін. Наразі порятунком для чинного уряду можуть стати лише кредити від Міжнародного валютного фонду. За позики, зокрема від МВФ, пан Азаров чи не найбільше критикував свою попередницю на посту, Юлію Тимошенко. Однак сам не нехтує позиченими грошима, навіть за умов послаблення кризи.

Пропонована мажоритарно-пропорційна система виборів, за твердженнями представників опозиції, допоможе «регіоналам» міцно закріпитися навіть у тих місцях, де більшість мешканців соромиться визнати і вимовити, що Президент їхньої країни Віктор Янукович. Очевидно у розрахунках «регіоналів» за допомогою «самостійних» і призначених мажоритарників-депутатів, використавши максимально адмінресурс є плани радикально поміняти погляди цієї частини країни. Мовляв, коли все буде схоплено міцними і сильними руками, боятимуться, а отже і любитимуть усі.

Не менш важливим фактором для «регіоналів» у виборчій дискусії є також прагнення реабілітувати себе в очах демократичного світу. Відомо, що скасування місцевих виборів у травні не сподобалося Європі, а деяких її представників навіть дуже збентежило. Апелюючи до Основного закону Янукович очевидно розраховує розчулити цих збентежених і заодно отримати відповідну підтримку і допомогу звідти. Проте у Центральній виборчій комісії вважають, що місцеві вибори за сценарієм Януковича можливі лише за умов внесення змін до Конституції.

Місцеві вибори через зміни до Конституції

Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера вважає, що Верховна Рада перед призначенням дати місцевих виборів має ухвалити відповідні зміни до Конституції. За його словами, за умови неприйняття змін до Конституції, які б визначили можливість проведення повсюдних чергових місцевих виборів, такі чергові місцеві вибори можуть відбутися тільки там, де не проводилися позачергові вибори після 2006 року.

При цьому Магера нагадав депутатам, що єдиною конституційною датою проведення місцевих виборів мало бути 30 травня 2010 року відповідно до постанови Верховної Ради і що згідно рішення Конституційного Суду Верховна Рада немає права скасовувати вибори, якщо дата їх проведення уже призначена.

«На жаль, вона (постанова) була скасована. Таке рішення було необачним з боку парламенту. Коли ситуація повністю виходить з правового русла - чи це буде осінь 2010 року, чи це буде весна 2011 року - це за великим рахунком ситуацію не змінить, якщо вибори мали відбутися навесні 2010 року, а вони не відбулися. Єдиний спосіб зламати цю ситуацію - це внести зміни до Конституції. Іншого правового способу не існує», – цитує Магеру УНІАН.

У понеділок на погоджувальній раді депутати домовилися провести додаткові консультації щодо дати проведення місцевих виборів. Лідер НУНС Микола Мартиненко запропонував відновити роботу робочої групи на чолі з першим віце-спікером Адамом Мартинюком. На його думку, місцеві вибори треба проводити лише після зміни законодавства та Конституції, які б розширювали можливості місцевих громад.

Варто нагадати, що НУНСівці теж доклали свої зусилля разом з регіоналами для скасування законних виборів у травні. 32 їхні депутати проголосували за скасування виборів, серед них В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна, Юрій Ключковський, Петро Ющенко, Юрій Костенко та інші активні опозиціонери. Ще один активний НУНСівець Арсеній Яценюк був відсутній в цей день в парламенті, тому як би він повівся під час голосування, невідомо.

У повному складі за таке рішення голосували також комуністи і блок Литвина. Від фракції БЮТ за скасування виборів проголосував 1 депутат. Це Григорій Омельченко, який лише номінально рахується БЮТівцем.

Неголосування за скасування своєчасних, конституційних виборів у БЮТ називають своєю принциповістю. Однак плани влади провести вибори цього року сприйняли без особливого ентузіазму.

Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявив, що БЮТ виступає проти зміни виборчої системи на місцевих виборах – з пропорційної на мажоритарну. За його переконанням, зміна виборчої системи на мажоритарну не тільки не підвищить відповідальність депутатів перед своїми виборцями, а й дасть можливість політичним партіям уникнути цієї відповідальності.

Представник БЮТ переконаний, що місцеві вибори можна проводити лише після того, як центр передасть в регіони деякі «невластиві функції і повноваження», та перерозподілить бюджетні потоки.

Литвин, вибори і справа Гонгадзе

Попри консолідоване голосування за скасування виборів блоку Литвина, Партії регіонів, комуністів та частини НУНС, ініціативи Януковича щодо нової дати проведення місцевих виборів не всі готові підтримати зараз навіть в межах коаліції. Найбільший дискомфорт виборча тема внесла в стан блоку Литвина. Розмови про заборону політичних блоків брати участь у місцевих виборах збентежили найбільше литвинівців. Популярне раніше серед них виборче гасло: країні потрібен Литвин може бути спростоване. Набрані мізерні відсотки на президентських виборах можуть бути цілковито знівельовані на місцевих. По-перше через погану ідентифікацію Литвина з його «Народною партією», у разі якщо таки ухвалять норму про партійну прив’язку висуванців. Невідомо також як виборці відреагують на входження блоку Литвина до коаліції Азарова-Януковича, а вибори – це найкраща перевірка на предмет довіри і прихильності громадян.

Саме тому Володимир Литвин панічно боїться будь-яких виборів в осяжній перспективі. Проте, схоже що з його фобіями не дуже готові рахуватися в коаліції. Тим паче думати про політичне майбутнє Литвина. Більшість політологів переконана, що активність Генпрокуратури у справі Гонгадзе, зокрема вимоги підозрюваного у цій справі генерала Олексія Пукача допитати спікера Верховної Ради та про проведення очної ставки з ним, організована Адміністрацією Президента для тиску на Литвина, аби той став більш покірним у питанні проведення місцевих виборів за сценарієм «регіоналів».

Політолог Олексій Гарань упевнений, що у Литвина шанси виграти будь-які вибори такі ж самі мінімальні як і у Олександра Мороза, тому він би хотів їх проведення у більш зручний для себе час.

«Заява Пукача, яка поширена в ЗМІ, сприймається як тиск Банкової на Литвина, аби позбавити його права на власну думку і голосу у чинній коаліції і аби перетворити його на слухняного виконавця рішень в інтересах Партії регіонів. Якщо Литвин відчуває свою непричетність до справи Гонгадзе, то він не піддаватиметься цьому тискові. А якщо раптом ми побачимо, що він навпаки змінив свій погляд щодо дати і системи проведення виборів до місцевих рад, то тоді він продемонструє зворотне», – заявляє уже інший політолог Володимир Поляков.

Відразу після оприлюднення заяви Пукача Володимир Литвин супроводжував Віктора Януковича до Львова як глава парламенту. Політичні експерти оцінили це як знак згоди «співпрацювати» у виборчій темі з регіоналами на будь-яких умовах. На черзі у регіоналів приборкання комуністів та розширення коаліції за рахунок зрадників-перебіжчиків?

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
XS
SM
MD
LG