Головний приз кінознавців і кінокритиків на російському кінофестивалі «Кінотавр», що проходить у Сочі, був присуджений українському фільму режисера Сергія Лозниці «Щастя моє».
За повідомленням російського агентства РІА «Новости», «Щастя моє» – перший в історії конкурсу російського фестивалю «Кінотавр» український фільм. Він є ігровим дебютом документаліста Сергій Лозниці.
Дія фільму відбувається у Росії – в ньому йдеться про дальньобійника, який загубився в нетрях у російської провінції. Але зйомки велися в Україні на українські, німецькі і голландські гроші, а оператор Олег Муту і актор Влад Іванов приїхали з Румунії
Шість років тому, за словами Сергія Лозниці, він написав сценарій, потім були пошуки фінансування, і за цей час він зняв ще п'ять документальних фільмів, і багато персонажів і історії в «Щасті моєму» взяті з життя, а сам сюжет, хоча і є фантазією автора, цілком правдоподібний.
Фільм викликав неоднозначну реакцію. Одні критики дорікали автору у фальші, «рваному сюжеті», «підробці під документальність» і плагіаті, заснованому на російських картинах 90-х років. Натомість прихильники кажуть, що фільм гіпнотизує постановкою кадру, абсурдизмом і гумором.
За повідомленням російського агентства РІА «Новости», «Щастя моє» – перший в історії конкурсу російського фестивалю «Кінотавр» український фільм. Він є ігровим дебютом документаліста Сергій Лозниці.
Дія фільму відбувається у Росії – в ньому йдеться про дальньобійника, який загубився в нетрях у російської провінції. Але зйомки велися в Україні на українські, німецькі і голландські гроші, а оператор Олег Муту і актор Влад Іванов приїхали з Румунії
Шість років тому, за словами Сергія Лозниці, він написав сценарій, потім були пошуки фінансування, і за цей час він зняв ще п'ять документальних фільмів, і багато персонажів і історії в «Щасті моєму» взяті з життя, а сам сюжет, хоча і є фантазією автора, цілком правдоподібний.
Фільм викликав неоднозначну реакцію. Одні критики дорікали автору у фальші, «рваному сюжеті», «підробці під документальність» і плагіаті, заснованому на російських картинах 90-х років. Натомість прихильники кажуть, що фільм гіпнотизує постановкою кадру, абсурдизмом і гумором.
