Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 21:19

90 відсотків бізнесу в Україні перебуває в тіні. Про це заявив Радіо Свобода голова Державного комітету підприємництва Михайло Бродський. За його словами, кількість поборів із малих та середніх підприємців зростала з року в рік. У проекті ж нового Податкового кодексу передбачені податкові канікули для малого бізнесу на п’ять років, говорить він.

Опоненти ж уряду стверджують, що такі канікули стосуватимуться меншості підприємців. Загалом же малому і середньому бізнесу буде, мовляв, ще важче. Тому опозиція в свою чергу внесе на розгляд парламенту свій пакет законопроектів щодо підтримки малого та середнього бізнесу.

Податковий тягар чи податкові канікули?

Підприємець Олексій - власник міні-бару з продажу прохолоджувальних напоїв в одному з торговельних центрів Києва. Він сплачує єдиний податок – 200 гривень. Розвивати власну справу за таких податків можна, зазначає підприємець, інша справа отримати усі необхідні дозволи. «У нас у дозвільній системі все перебільшено. Неможливо просто всього дотримуватися. Це зроблено для того, щоб можна було брати хабарі. А що стосується пресингу на малий бізнес, то це найбезглуздіше явище. Бо економіка в будь-якій державі базується саме на малому бізнесі», - зауважує він.

Голова Державного комітету підприємництва Михайло Бродський дає гарантію, що ніхто податків підвищувати не буде, навпаки, їх знижуватимуть. «Якраз і йде мова про дерегуляцію, про яку ми говоримо 20 років, а кількість ліцензій, дозволів, соціальних фондів, внесків і всього-всього все збільшується і збільшується. Треба поліпшити вхід в бізнес і вихід з нього. І тоді у нас відкриється нормальний коридор, по якому люди будуть іти в одному законі на однакових умовах, легальний бізнес».

Підтримка малого бізнесу, про яку кажуть урядовці, – це міф, зазначає голова опозиційного уряду Сергій Соболєв. Новий Податковий кодекс, за його словами, не зменшує податковий тиск на дрібний бізнес, а навпаки, посилює фіскальний тягар. «Вони кажуть, що податок на прибуток зменшать на 5% (з 25% до 20%), а візьміть Бюджетний кодекс, який уже є на сайті уряду. Там ці 5%податку на прибуток залишають місцевим бюджетам. Так він зменшується чи він таким і залишається? Вони назвали: 300 тисяч буде межа обігу для тих, хто на єдиному податку. Зараз я вам називаю межу: півмільйона для фізичних осіб, мільйон для юридичних осіб – так це краще чи гірше?» Таким чином від податку на прибуток звільнять тих, хто прибутку практично не має, робить висновок Соболєв.

Допомогти малому бізнесу

Чинна влада розуміє, що навантажувати податковим тягарем малий і середній бізнес – значить гальмувати економічний розвиток. У цьому переконує економіст, депутат від провладної Партії регіонів Олексій Плотников. Інша річ, що в умовах кризи опікуватися лише цим бізнесом неможливо. «Держава не робить всього. Я погоджуюся з певною критикою, з тим, що треба робити більше. Але не за умов виходу з кризи, бо зараз ми не можемо сконцентруватися лише на малому бізнесі. Бо треба виводити економіку з кризового стану, але я сподіваюся за рік-два, коли Україна виходитиме з кризи, ми зможемо більше уваги приділяти малому бізнесу».

Кредо Гіппократа «Не нашкодь!» цілком доречне, коли мова йде про малий бізнес, зазначає екс-міністр економіки Сергій Терьохін. Максимум, що може зробити держава для дрібних підприємців, – це не встромляти їм палиці в колеса. Влада робить навпаки. «Їм треба зібрати більше грошей у бюджет, а потім розподілити цей бюджет так, як їм захочеться. Вони пішли шляхом підтримки великого бізнесу і забаганок комерційних компаній, які долучені до бюджету. Нема представників малого чи середнього бізнесу ані в уряді, ані в місцевих адміністраціях. Маленька компанія заможних людей», - констатує Терьохін.

Нинішній уряд не зменшить податкове навантаження на підприємців, оскільки зацікавлений у наповненні бюджету у будь-який спосіб, переконаний економіст Володимир Лановий. «У цьому році ще більш посилений тиск на всі види активності в суспільстві - на будь який вид бізнесу, торгівлі. Тут ніяких кроків до реформ немає і не буде. На майбутнє якісь пропозиції і висувають, але це пропозиції вчорашнього дня, вже давно обговорені в 2005, 2006, 2007 роках. А вони це включили в програму Януковича, як ніби це щось стратегічне і нове».

2 долари – для реєстрації підприємства


Половину національного доходу Латвії забезпечують малі та середні підприємці. Щоб допомогти такому бізнесу під час економічної кризи, латвійський уряд зменшив суму внесків для реєстрації нових підприємств із чотирьох тисяч доларів до двох доларів, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Ризі.

Також у квітні цього року був ухвалений закон, який передбачає єдиний податок для мікропідприємств у розмірі 20% від обігу. Отримує підтримку латвійський малий та середній бізнес і від ЄС. Нещодавно Європейський інвестиційний банк підписав з двома латвійськими банками угоду на 104 мільйони євро для кредитування малого та середнього бізнесу.

Водночас представники малого і середнього бізнесу визнають, що проблемою для розвитку підприємств стають бюрократичні перепони. Зокрема, це проблема звітності. Якщо в інших країнах ЄС малі підприємства здають звіти щоквартально або раз на півроку, то в Латвії - щомісячно.

Латвійський малий і середній бізнес сподівається на допомогу держави, але й сам шукає шляхи вирішення проблем. Зокрема, місцеві бізнесмени планують власними силами створити фонд надання допомоги для початку бізнесу та у вирішенні оперативних фінансових проблем. У Латвії вже є аналогічні приклади: Об’єднання селянок має спеціалізований фонд, який видає мікрокредити діловим жінкам, які проживають у сільській місцевості.

У країнах ЄС на тисячу людей припадає понад 50 малих та середніх підприємств. В Україні ж - 11. Наприклад, у Данії суб'єкти малого бізнесу щороку створюють 80 відсотків усіх прибутків тамтешньої економіки, в Італії – 60 відсотків. В Україні – це 6 відсотків, повідомляє Держкомстат.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG