Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 07:17
Київ – Дірка в бюджеті України розміром у 170 мільярдів гривень потребує термінових рішень. Здебільшого Україна вирішує проблеми бюджету шляхом друку грошей або ж, як це є останнім часом, черговим траншем від Міжнародного валютного фонду. Але такі рішення не можуть вилікувати економіку. Життя у борг може призвести до гіперінфляції та дефолту. Адже Україна вже має позику на більш ніж 100 мільярдів доларів. Де взяти ресурс для фінансування відновного розвитку економіки України? – це з’ясовували учасники «Фінансового прес-клубу» в Києві.

Згідно із Законодавством України, Національний банк не має права надавати кредити державі, водночас він може створити ілюзію поповнення бюджету за рахунок емісії, простіше кажучи, може намалювати гроші.

Екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник вважає, що попередні українські уряди вже застосовували цю практику, але дієвих результатів не було. Довго жити за рахунок додавання «води в молоко» неможливо. Віктор Пинзеник наголошує, що шукати рішення у площині Національного банку – це виводити країну на новий масштаб проблеми.

Фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок емісії, за словами Олександра Арсенюка, представника департаменту монетарної політики Національного банку України, не є шляхом розв’язання проблеми, це, навпаки, додає бюджету непосильного навантаження. Коли мова йде про емісійне фінансування видатків, усі повинні розуміти, що кожна емісійна гривня – це обкладання інфляційним податком кожного члена суспільства. Інфляційний податок – це найбільш несправедливий податок, який тільки можна придумати, адже він зачіпає інтереси незаможних верств населення. Заможні люди мають набагато більше можливостей захистити свої капітали та заощадження від інфляційного знецінення.

Кредити – не панацея для бізнесу

Тож за рахунок яких коштів збалансувати економіку? Олександр Арсенюк вбачає вихід із проблеми насамперед через відновлення кредитної активності банків. Для охочих розпочати свій бізнес кредитна ставка у 20 відсотків стане непосильним тягарем. Олександр Арсенюк зазначає, що необхідно знайти розумний баланс між кредитними на депозитними ставками. Надмірно високий відсоток кредитів для бізнесу ставить його під загрозу знищення.

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник називає скорочення видатків дієвим способом врятування бюджету. Він нагадує, що багато європейських країн зробили це саме в такий спосіб. Зокрема, уряд Італії ухвалив рішення скоротити видатки на 24 мільярди євро – при тому, що у них дефіцит бюджету 5,3 відсотка ВВП. Віктор Пинзеник не знає, де уряд збирається взяти 170 мільярдів гривень. Він вважає, що МВФ за нинішніх умов не відновить програму кредитування, бо в цьому немає сенсу. Бюджетна дірка вимірюється вже не тими цифрами, які країна знала раніше.

Треба повернути гроші з офшорів

На думку директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерія Гейця, скорочення видатків не може допомогти збалансувати бюджет. В умовах кризи, є частка населення, яка не бідніє, а багатіє. Це давно відома і випрацювана схема. У країні є люди, які володіють капіталом в 45 мільярдів доларів. Ці гроші, звичайно ж, не в Україні, зазначає пан Гейц. Якщо серйозно займатися тим, що відбувається в країні, каже він, 10 мільярдів цих грошей може спокійно повернутися в Україну. Для цього потрібна прозорість і політична та економічна стабільність, котрі досягаються одночасно.

Утім, ні додаткове навантаження на громадян, ні зменшення видатків всю дірку в бюджеті не залатають. Проблема не в потребі грошових кредитів, а в потребі кредитів довіри до банків, зазначають фахівці. До того ж немає прозорості в роботі уряду та бізнесу. Тіньовий сектор економіки міг би залатати частину дірки, але українські гроші залишаються в офшорах. Тож на думку експертів, лише питання часу, коли НБУ ввімкне друкарський верстат.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG