Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 09:55
Київ – Миротворців Організації договору про колективну безпеку в Киргизстані не буде. Спочатку тимчасовий президент країни Роза Отунбаєва попросила про їхнє введення, проте після кількох днів консультацій і певного заспокоєння ситуації на півдні Киргизстану стало очевидним, що контингент не потрібний. Нібито.

Про заворушення в Киргизстані писали вже багато. Проте цікавішим є питання щодо ефективності ОДКБ. Україну неодноразово запрошували до цієї організації. І порівнювали її ефективність із ефективністю НАТО. Мовляв, Північноатлантичний альянс після розширення перетворився на занадто складний механізм. Досягти консенсусу не просто.

Навіть у принципових рішеннях НАТО не може досягти порозуміння своїх членів. У результаті Сполученим Штатам так і не вдалося домогтися згоди альянсу на участь у операції проти режиму Саддама Хусейна в Іраку. Довелося створювати коаліцію союзників поза НАТО. Та й у питанні про розміщення елементів протиракетної оборони в країнах Центральної Європи США спочатку діяли самостійно. Тільки пізніше НАТО приєдналося до запропонованої схеми.Таких прикладів і справді чимало.

Проте зараз стало очевидним інше: абсолютна неефективність ОДКБ, коли її членам загрожує реальна небезпека.

За допомогою не до ОДКБ

Пані Отунбаєва зовсім не випадково звернулася за допомогою саме до Росії, а не до ОДКБ. І в цьому не було якоїсь помилки, адже тимчасовий президент є досвідченим дипломатом. Головне, що вона не дуже хотіла б, щоб на територію республіки увійшли війська сусідніх країн, хай і в миротворчій ролі.

Адже і Казахстан, і Узбекистан давно вже змагаються за вплив у Киргизстані, спираючись при цьому на власні діаспори у цій країні. Діаспори, до речі, дуже могутні. Адже узбеки складають половину населення тієї ж Ошської області. А тепер давайте спробуємо уявити, як на територію цього регіону після узбецько-киргизьких сутичок входять війська Узбекистану...

Я не буду казати, що у НАТО не може бути таких проблем – згадаймо хоча б конфлікт між Грецією і Туреччиною навколо Кіпру. Проте з роками в альянсі навчилися обходити гострі кути.

У ОДКБ такого досвіду немає. Практично кожен із членів організації у разі потреби може розраховувати тільки на російську допомогу, а Росія – сама на себе. Однак і тут є пастка недовіри. Адже після того, як Росія визнала незалежність грузинських автономій після десятиріч перебування там своїх миротворців під егідою СНД, існує очевидна недовіра і до її дій. Саме тому ОДКБ завжди буде не стільки системою безпеки, скільки паперовим змієм...

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG