Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 15:41

Латвійське національне свято «Ліґо» може бути внесене до культурної спадщини ЮНЕСКО


Святкове багаття – традиційний атрибут «Ліґо»

Рига – Латвія святкує одне з найулюбленіших національних свят – «Ліґо». Святкування 23 червня присвячене поганському богові веселощів Ліґо, який у давньолатиському пантеоні був богом пісень. Тому обов’язковим атрибутом цього свята є ліґовські пісні, яких нараховується понад тисяча.

А 24 червня – Янів день, присвячений богові родючості Янісові. Традиції святкування «Ліґо» відповідають концепції про культурну спадщину. Латвійські вчені виступили з пропозицією внести свято «Ліґо» до списку Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Традиційно «Ліґо» починається ще 22 червня. Цей день називається Трав’яним. Із трав, польових квітів та листя дуба плетуть вінки, якими прикрашають голови чоловіків на ім’я Яніс та жінок на ім’я Ліґа.

Сьогодні у Латвії 10 тисяч 790 Ліґ і 60 тисяч 678 Янісів ходять заквітчані вінками.

Ці вінки вважають оберегами, тому ними прикрашають також домівки й автомобілі.

За вінком та яновою травою – на Зелений базар


На відміну від минулих часів, коли вінки плели самі, нині їх та традиційні трав’яні букети, які називають яновою травою, можна купити на Зелених базарах. Один із таких відкрився на Домській площі у Ризі.

П’янкий дух від янової трави, традиційних вінків та стилізованих трав’яних капелюхів, різномовний людський гомін, сир, пиво, житній хліб, глиняні глечики, чудові лляні речі на прилавках торговців із усіх регіонів Латвії – ось таким постає перед відвідувачем Зелений базар у Ризі. І над усією цією різнобарвністю ллється пісня Ліґо.

«Люди приходять сюди, щоб помилуватися, отримати задоволення. Незважаючи на дощ, людей багато. Усе це додає позитивних емоцій», – розповіла Радіо Свобода латишка Ліґа з міста Кулдиги.

90-метровий вінок Ліґо

Вінок Ліґо символізує сонце. Цього року в Етнографічному музеї Латвії понад тисяча латвійців сплели найбільший ліґовський вінок. Його розмір – 90 метрів.

Дубові гілки і траву для вінка приносили відвідувачі. Ганна з сином Річардом приїхали до Риги із Салацави і привезли звідти дев’ять різновидів зелені.

«Я вважаю, якщо людина вирішила сплести разом з іншими великий вінок, то повинна сама зірвати траву. Це ж наша традиція», – каже Річард.

«Нехай сонце світить на Латвією. Вінок – це сонце. Нехай це сонечко висушить усі сльози, люди посміхнуться йому і усім буде світло», – додає Ганна.

Святкують і села, і столиця

«Ліґо» – селянське свято. Зазвичай, щоб його відзначити, мешканці міст виїздять до родичів на хутори. Святкують на природі: запалюють вогнище, перестрибують через нього, п’ють пиво, їдять кминний сир і веселяться. Обов’язковим атрибутом свята є пошук квітки папороті та купання голяка.

Для тих, хто сьогодні не зможе виїхати з Риги, вперше столична мерія організувала на набережній Даугави міське свято «Ліґо». Жителів та гостей Риги з восьмої години вечора до світанку очікують концерти, традиційні ритуали, пісні та танці.

«Досить часто буває так, що ми знаємо про існування ритуалів святкування «Ліго» – приготування кминного сиру, плетіння вінків, перестрибування через вогнище, купання голяка, – але не відаємо, для чого це робимо. Тому цієї ночі у перебігу святкування буде нагода не тільки взяти участь у цих ритуалах, але й дізнатися, що вони означають», – розповіла представник Ризької думи Індра Велдре.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG