Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 10:31

Гілларі Клінтон Януковичу: Обережніше з Москвою і з демократією (європейська преса)


Прага – Деякі європейські газети вважають символічним, що саме напередодні візиту до Києва держсекретаря США Гілларі Клінтон Верховна Рада України остаточно затвердила закон про головні засади зовнішньої та внутрішньої політики, з якого випливає, що віднині Київ навіть не згадуватиме про членство в НАТО. Нова редакція закону означає, що Україна остаточно відмовилася від вступу до альянсу. Низка світових видань вважає, що серед головних цілей візиту Гілларі Клінтон до Києва є активізація інтересу США до України, намагання дещо вирівняти проросійський ухил у політиці Віктора Януковича і спонукати його до активніших дій на західному напрямку. Деякі газети занепокоєні підвищеною увагою нинішньої української влади до діяльності закордонних організацій і фондів в Україні.

Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що держсекретар США Гілларі Клінтон під час перебування в Києві значну увагу приділить явним проявам відходу нинішньої української влади від демократичних свобод і посиленому зближенню нового Президента Януковича з Москвою. Газета також наголошує, що Гілларі Клінтон приділить значну увагу зміцненню стосунків між США і Україною та більшій збалансованості зовнішньополітичного курсу Києва. «Файненшел Таймз» також інформує, що українські журналісти вже звернулися до держсекретаря США напередодні, щоб та зробила «сильне попередження Вікторові Януковичу щодо дедалі більших проявів цензури», коли намагання влади системно проявляються у напрямку мінімізації критики її головних керівників та переадресації цього більше у бік опозиції.

Аналітик «Ройтерз» Річард Балмфорт також вважає, що держсекретар США відповість у п’ятницю в Києві на значний проросійський нахил нового лідера України сигналом відновлення американського інтересу до цієї пострадянської республіки. Автор вважає, що «на відміну від пострадянської Грузії, котру Клінтон також відвідає у ці дні, в США не вбачають такої великої загрози зусиллям Барака Обами у «перезавантаженні» стосунків із Росією в лідерстві Януковича». Хоча у статті відзначена відмова Януковича від вступу України до НАТО і посилення російських військових позицій в українському Криму, але й разом із тим наголошено на намаганнях Києва отримати благословення Вашингтона щодо збалансованої політики України між Сходом і Заходом, щоб якось стабілізувати її економіку з допомогою глобальних фінансових кредиторів на кшталт МВФ. Балмфорт також відзначає, що сама Клінтон схвалила потребу Києва притримуватися збалансованості у стосунках між Росією та Заходом. Разом із тим аналітик «Ройтерз» переконаний, що «Гілларі Клінтон ясно дасть зрозуміти в Києві, що Вашингтон залишається зацікавленим у подальшому розвиткові України демократичним шляхом та у дотриманні Віктором Януковичем його обов’язків щодо гарантування демократії в державі». Тут цитується американський дипломат Стівен Пайфер, котрий вважає, що держсекретар США нагадає Вікторові Януковичу, що, окрім Росії, є ще США і Європа, з якими варто активізувати стосунки Києва. В аналізі «Ройтерз» цитуються інші експерти, котрі вважають позитивною активізацію політики Вашингтона щодо України, що проявляється перебуванням Гілларі Клінтон в Києві.

Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ» наголошує, що «Київ не хоче до НАТО», про що свідчить усунення Верховною Радою з нового закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики України, схваленого у четвер парламентом, планування членства Києва в НАТО. Газета також зауважує, що у новому законі проголошується дотримання Україною політики позаблоковості та уникнення участі у різних військово-політичних союзах. Разом із тим, як звертає увагу швейцарська газета, в законі чітко сказано, що Київ продовжить «конструктивне партнерство з НАТО», і одночасно наголошено, що Україна прагне досягти членства в Європейському Союзі. «Ноє Цюрхер Цайтунґ» також нагадує, що сам Президент Янукович ініціював відмову Києва від вступу до НАТО, щоб таким чином догодити Москві.

Польська «Жечпосполіта» висловлює занепокоєння з приводу запрошення до українського МЗС дипломатів Польщі, США, Росії і Німеччини, де українська сторона наголосила на правилах діяльності в Україні закордонних організацій і фондів і закликала представників згаданих країн у Києві контролювати, щоб закордонні організації і фонди цих країн «прискіпливо дотримувалися у своїй діяльності своїх статутів і українських законів». Польське видання також наголошує, що розмови з представником кожної з запрошених сторін відбувалися окремо, і польське посольство у Києві, наприклад, відмовилося коментувати цю розмову в українському МЗС. Експерти висловили міркування, що цей виклик до МЗС безпосередньо пов’язаний із інцидентом у Борисполі, коли керівника київського бюро німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе не пускали понад 10 годин в Україну. Експерти також наголошують, що дії української влади щодо фондів нагадують кроки Росії на ліквідацію Британської ради в Росії у 2008 році. «Жечпосполіта» також інформує, що конфлікт із Ланґе поставив під сумнів візит Віктора Януковича до Німеччини, який уже було почали планувати в Берліні на початку червня.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG