Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 03:16
Щороку з мапи України зникає близько 30 сіл, - підрахували економісти. Загалом, за вісім років держава втратила 235 таких населених пунктів. Причиною цього, за словами фахівців, є демографічна криза та урбанізація. Люди переїжджають у міста через безперспективність сільської глибинки - немає роботи, не працюють лікарні, школи, клуби.

За результатами дослідження Департаменту економічних та соціальних справ ООН, починаючи з 70 років минулого століття сільське населення в Україні зменшилося на 13,3 відсотка.

Брак роботи та умов

Майже 69 відсотків українців мешкають нині в містах, селяни ж складають 31процент від загальної кількості населення, зазначає Галина Тимошенко, директор департаменту статистики населення Держкомстату. «Станом на 1 січня цього року в Україні існує 28471 сільський населений пункт. Сільського населення трохи більше ніж 14 мільйонів. Крім того, у нас в Україні є селища міського типу – їх 885. До цієї категорії відносяться населені пункти, на території яких розташовані вищі та середні навчальні заклади, науково-дослідні інститути, санаторії, які мають житловий фонд, кількість населення понад дві тисячі осіб, з яких не менш, як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей». Якщо ж населення села менше за 2 тисячі, але воно має близьку перспективу соціально-економічного розвитку, то такий пункт також можуть віднести до категорії селищ міського типу.

Двадцятирічна Вікторія Павленко живе на хуторі Левченки на Полтавщині, а працювати їздить у райцентр – місто Зіньків. На хуторі близько 30 хат, в яких доживають переважно пенсіонери. Школа і дитячий садочок знаходяться в сусідньому селі за 5 кілометрів. У Левченках є лише медпункт з мінімальним набором ліків, каже Вікторія. «Живуть за рахунок того, що вирощують дома. Діти тих, хто залишився в селі, виїжджають в основному в міста, бо працювати в нас особливо нема де. В нашому селі нема нічого, ні магазину, ні церкви, ні школи. Все в сусідньому селі», - розповідає вона.

Одна з основних причин вимирання українських сіл – старіння нації. У селах народжуваність менша, ніж смертність, зазначає завідувач відділом інституту аграрної економіки Олексій Булавка. Крім цього, через брак роботи і соціальних умов люди перебираються у міста. «Молоді люди покидають села. Їм нема коли дітей народжувати. Вони їздять і шукають роботу. Не знайшов роботу – немає грошей, немає чим утримувати сім’ю – розлучаються. А виробництвом на селі займаються люди, які не зацікавлені в створенні нових робочих місць. Тому що люди роблять? Вони шукають працю, мігрують, їдуть у місто».

Дитина з’являється раз на 5 років

Невелике село Пересопниця що на Рівненщині нині має близько сотні мешканців. А в літописах 12 століття Пересопниця згадувалась як княже місто. Тут 450 років тому побачив світ переклад Євангелія давньою українською мовою. (Нині на оригіналі Пересопницького Євангелія присягають українські Президенти). За радянських часів вже не місто, а село Пересипниця було оголошене безперспективним, розповідає рівненська кореспондентка Радіо Свобода.

Таким воно лишається і зараз. Село покидають люди – у пошуках роботи і комфортніших умов. Бо тут немає газу, з постійні перебої електрикою, школа відсутня, а клуб розвалений. Дитина ж з’являється тут хіба що раз у п’ять років. Основне населення – пенсіонери.

Щоправда, раз на рік, у День пам’яті Шевченка 22 травня, в Пересопниці панує велелюддя. Вшанувати Першокнигу приїжджають письменники, просвітяни і влада. Охоту ж потенційних туристів дістатися легендарного місця відбиває п’ять кілометрів вщент розбитої бруківки. Туристів тут не багато ще й через те, що відсутні навіть вказівники.

Однак, голова Рівненської райдержадміністрації Василь Карпенчук цього року обнадіяв селян. «Мені сьогодні як представнику влади соромно стояти і дивитися на цю пошарпану будівлю... Наступного року тут буде все зовсім по-іншому: тут буде чудове місце, святе місце. Ми постараємося зібрати всіх Президентів України – нехай вони приїдуть і подивляться на цю святу Пересопницьку землю. Це буде наша поліська, рівненська Мекка». Натомість священик отець Петро вважає, що село відродиться, якщо врятують Свято-Миколаївський храм, у якому вже підгнивають стіни. «Наш храм – єдиний німий свідок, який залишився з тих буремних княжих часів. І сьогодні наше завдання – зберегти святий храм, зберегти наше село, увіковічити те місце, де був Різдвобогородичний монастир. Не для нас – а для майбутніх поколінь», - говорить він.

Тим часом церкву, збудовану у 18 столітті на підмурівках давнього монастиря, досі навіть не внесли до реєстру пам’яток архітектури. Депутат обласної ради Сергій Олексіюк переконаний: в Україні нині послідовно нищаться національні цінності – саме в цьому причина занепаду легендарного села. «Виконавчі мужі в державі, присягнувши на Пересопницькому Євангелії, наступного ж дня забувають, що це те, від чого вони повинні відштовхуватися – наша мова, духовність і культура...», - зауважує він.

За рік в Україні на державному рівні відзначатимуть 450-річчя Пересопницького Євангелія. Влада пообіцяла підключити до пересопницького проекту і державні кошти, і кошти Євросоюзу. У разі втілення проекту місцеві мешканці сподіваються на створення в Пересопниці соціальної інфраструктури.

Урбанізація світу


Міграція людей з села у місто, або ж іншими словами урбанізація характерна зараз для багатьох країн. Два роки тому вперше кількість міського населення у світі перевищила кількість селян. Україна є частиною цих стрімких процесів, стверджує експерт з міграційних питань Олена Малиновська. «Є в цьому процесі і суперечності, і позитиви. А що ж поганого в тому, що молодь вчиться, підвищує свою освіту – робить те, чого в селі не можна зробити. З іншого боку, і обезлюднення села, і занепад сільського господарства … Але тут треба дивитися, що є причиною, а що є наслідком, і наскільки ці процеси є об’єктивні. На мою думку, вони все-таки об’єктивні, просто ми живемо в таку епоху коли старе сільське господарство, старий спосіб сільського життя змінюється», - зазначила експерт.

5 років тому була ухвалена комплексна програма розвитку українського села до 2015 року. В її розробці брали участь як урядові структури, так і громадські організації. Але поки на її реалізацію шукали кошти, частина цієї програми втратила свою актуальність, зауважує начальник відділу Української академії аграрних наук Олександр Шанін. «Метою програми є відродити економічне і соціальне життя, соціальний рух на селі. В першу чергу необхідно відновити виробництво, яке може забезпечити відповідний соціальний розвиток і достаток сільського населення. З іншого боку, це і розвиток зеленого туризму, і інші програми, які мають входити в бюджетні статті, що стосуються розвитку села».

За даними інституту аграрної економіки, якщо не вкладати коштів у розвиток сільського виробництва і розбудови соціальної інфраструктури, то вже за три чи чотири покоління село, як таке, зникне з української мапи.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG