Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 06:19

Новий закон «Про захист персональних даних»: тоталітаризм чи євроінтеграція?


Анастасія Москвичова

Київ – Правозахисники застерігають: новий закон «Про захист персональних даних» офіційно скасує свободу слова і свободу доступу до інформації. Проти нього уже виступила Гельсінська спілка, назвавши закон «вагомим кроком для побудови тоталітаризму» в Україні. У свою чергу, розробники закону стверджують, що він дозволить державі співпрацювати з Європейським Союзом на новому рівні.


Новий закон «зв’яже руки», в першу чергу, журналістам і дозволить будь-яке свавілля відносно них, наголошує Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. У законодавстві країн Європи чітко розмежовують основні дані про особу, які є загальнодоступними, та так звані вразливі дані, наприклад, пов’язані зі станом здоров’я.

В українському законі під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, що дозволяє впізнати особу, аж до називання імені та прізвища. При цьому журналістам дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди згаданої особи.

Володимир Яворський зазначає: новий закон іде у розріз навіть із українським законодавством, зокрема, законом «Про інформацію». За його словами, розповсюдження будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде, по-перше, зупинити, а по-друге, покарати «незручного» журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

«В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. Тобто, наприклад, якщо це хвороба Президента, то суспільство має знати: воно обирає здорового чи хворого Президента, – говорить Володимир Яворський. – Або, наприклад, медичну довідку про психічну хворобу депутата тепер поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода».

У ситуації, що склалася, правозахисник бачить два варіанти розвитку подій: або закон виявиться настільки одіозним, що набуття ним чинності, як і закону «Про боротьбу з корупцією», відкладуть на дуже тривалий період, або його вдасться скасувати за підтримки представників українського бізнесу. За словами Володимира Яворського, ініціативу Гельсінської спілки уже підтримали Асоціація українських банків та Незалежна асоціація мовників.

Захист персональних даних українців потрібен Європі – розробники закону

Той вигляд, в якому новий закон є, дійсно не найкращий, але його потрібно було ухвалити, адже це дозволяє вивести Україну на новий рівень міжнародних відносин, зауважує заступник директора департаменту Міністерства юстиції з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.

«Безумовно, цей закон, а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних, є одним із елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому», – наголошує він.

Верховна Рада ухвалила закон «Про захист персональних даних» 1 червня. 26 червня його підписав Президент, тож чинності новий закон набуває із січня наступного року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG