Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 01:03

Львів – Протягом двох років українські та польські реставратори за гроші Польщі відновлюватимуть дерев’яну скульптурну групу «Голгофа» XVII-XVIII століть, яка уже десятиліттями перебуває у напівзруйнованому стані у вірменському дворику. Ця історична пам’ятка об’єднує три народи – вірмен, українців, поляків. Безумовно, кожен, хто відвідав Львів, побував у вірменському соборі XIV століття.

Протягом двох років львів’яни і гості міста не зможуть побачити у вірменському дворику дерев’яний вівтар із зображенням Христових мук на Голгофі. Різьблену пам’ятку уже демонтують і переносять у монастир.

Вівтар Голгофа – витвір кількох авторів


Вірменський собор – цінна пам’ятка архітектури і окраса Львова XIV століття, збудована за проектом львівського майстра Дорінга. Стіни у храмі розписані видатним художником Яном Розеном. Довкола Церкви унікальний архітектурний комплекс: вежа-дзвіниця 1571 року, палац архиєпископа XVIII століття, вірменський банк і монастир бенедиктинок XVII століття, колона зі скульптурною постаттю Святого Христофора 1726 року, а ще обгородження брамами XVII- XIX століть.
Вівтар «Голгофа» внесений до Списку ЮНЕСКО. У скульптурній групі зображення Ісуса, Богородиці, Марії Магдалини. Фігура Божої Матері відсутня і зберігається у музеї, який надасть образ для реставрації, а голову до фігури Марії Магдалини доведеться повністю відтворювати.

Такий вівтар, як у вірменському дворику, єдиний у Європі, наголосив у розмові викладач консервації у Варшавській Академії мистецтв Анджей Казберук. Різьбили його у XVI-XVIII століттях, у різний час і різних стилях.

Найдавніше розп’яття Христа, воно належить до пізньої готики, а фігури поруч – це період бароко, до пізнього ренесансу митець відносить декоративне обрамлення. Однак Анджей Казберук каже, що лише після демонтажу можна буде отримати правдиві відповіді щодо часу створення вівтаря.

«Про цей вівтар мало що відомо. Ми не знаємо автора, а їх, мабуть, було кілька. Кожен елемент виконаний у різний час. Єдине, що не вдасться встановити, це дату виготовлення даху, бо зроблений він із липи і це важко дослідити. Вірмени мали добрі контакти з різними церквами і коли змінювали щось в архітектурному ансамблі, то використовували різні стилі. Напевно будуть несподіванки під час демонтажу. Бо очевидно було вдруге прибито цвяхи, які, мабуть, вросли в дерево. Нам доведеться розігрівати дерево спеціальними приладами», – зазначив польський реставратор.

Людський фактор найбільше зруйнував пам’ятку

Реставруватимуть вівтар двоє українських і троє польських майстрів. Цілком має бути збережена і відновлена пам’ятка монументального мистецтва. У роботі майстрам допоможуть фотографії кінця XIX століття із зображенням дерев’яного вівтаря, який був перенесений у вірменський дворик з Домініканського собору, але невідома дата. Різьблена пам’ятка з липи, хвойного дерева, ймовірно модрини і сосни. Унікальність вівтаря у його поліхромованому покритті, коли давні майстри пензлями наносили на деревину шматочки дуже дрібного кольорового скла. Довший час вівтар перебував під відкритим небом, але не стільки час його знищив, як людський фактор.

На цей рік Міністерство культури Польщі виділили на реставрацію вівтаря «Голгофа» понад 250 тисяч гривень. Однак зі свого боку Львівська міськрада зобов’язана протягом двох років відремонтувати будинок, до якого прилягає пам’ятка, зокрема необхідно провести гідроізоляцію фундаменту.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG