Нинішня зустріч європейських чільників із представниками християнства, ісламу, юдаїзму та деяких східних віросповідань уже не перша. Особливо актуальними консультації з різними релігійними конфесіями стали після того, як економічна криза призвела до зростання армії європейців, що живуть за межею бідності.
А таких у Євросоюзі аж 17 відсотків населення. Тому Європейська комісія, що розробила стратегію розвитку співдружності до 2020 року, закликає до солідарності, а релігійні спільноти, що у допомозі найнезахищеним мають великий досвід, могли б посприяти політикам, які турбуються проблемами бідності.
Голова Європарламенту Єжи Бузек«Ми повинні використати наші найщиріші вірування, щоб подолати виклики сьогодення і повернути надію тим мешканцям нашого континенту, що її втратили, – каже голова Європарламенту Єжи Бузек. – У серці всього «європейського проекту» має завжди залишатися обіцянка більшого добробуту. І не лише обіцянка, бо ми мусимо знайти спосіб подолання справжніх проблем та допомоги людям».
Релігійні лідери хочуть, щоб європейський бізнес був етичним
Минулого року результатом подібного діалогу був заклик до представників економічної й фінансової сфер Європи більше керуватися етичними принципами.
Ґі Фонтен, один із православних священиків Бельгії, в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив: «Важко повірити в те, що банкір після такого звернення послуговуватиметься, скажімо, біблійними повчаннями. Натомість те, що фінансистів чи бізнесменів хочуть більше контролювати і зробити відповідальнішими за свою діяльність, напевне піде на користь біднішим».
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей Тим часом голова Європейської ради Герман Ван Ромпей нагадав, що основою всіх релігій є любов. Тому всі ті, хто не має матеріальних можливостей, повинні відчувати себе повноцінними громадянами, отримавши доступ до освіти, роботи, медичного обслуговування і так далі.
«Саме у цьому й полягає так звана «м’яка сила» Європи, що відома всьому світові, й саме тому подолання бідності на нашому континенті є таким важливим, – каже Герман Ван Ромпей. – Союз європейських цінностей – це союз усіх громадян, включно з нужденними».
Євроустанови релігійних символів не коментують
Присутність у залі конференцій Єврокомісії такої великої кількості релігійних лідерів не могла не викликати інтересу до іншої актуальної й суперечливої теми. Йдеться про проблему носіння релігійних ознак у публічних місцях – зокрема, паранджі, з якою борються у низці європейських держав.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель БаррозуПроте, попри бажання журналістів, і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей відмовилися її коментувати.
«Проблема релігійних символів не входить до компетенції європейських інституцій. Їхню долю можуть вирішувати тільки національні уряди кожної з країн-членів європейського блоку», – зазначили вони.
А таких у Євросоюзі аж 17 відсотків населення. Тому Європейська комісія, що розробила стратегію розвитку співдружності до 2020 року, закликає до солідарності, а релігійні спільноти, що у допомозі найнезахищеним мають великий досвід, могли б посприяти політикам, які турбуються проблемами бідності.
Релігійні лідери хочуть, щоб європейський бізнес був етичним
Минулого року результатом подібного діалогу був заклик до представників економічної й фінансової сфер Європи більше керуватися етичними принципами.
Ґі Фонтен, один із православних священиків Бельгії, в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив: «Важко повірити в те, що банкір після такого звернення послуговуватиметься, скажімо, біблійними повчаннями. Натомість те, що фінансистів чи бізнесменів хочуть більше контролювати і зробити відповідальнішими за свою діяльність, напевне піде на користь біднішим».
«Саме у цьому й полягає так звана «м’яка сила» Європи, що відома всьому світові, й саме тому подолання бідності на нашому континенті є таким важливим, – каже Герман Ван Ромпей. – Союз європейських цінностей – це союз усіх громадян, включно з нужденними».
Євроустанови релігійних символів не коментують
Присутність у залі конференцій Єврокомісії такої великої кількості релігійних лідерів не могла не викликати інтересу до іншої актуальної й суперечливої теми. Йдеться про проблему носіння релігійних ознак у публічних місцях – зокрема, паранджі, з якою борються у низці європейських держав.
«Проблема релігійних символів не входить до компетенції європейських інституцій. Їхню долю можуть вирішувати тільки національні уряди кожної з країн-членів європейського блоку», – зазначили вони.
