Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 09:01

«Смоленський хрест» збурює Польщу


«Смоленський» триметровий дерев’яний хрест у центрі Варшави

Варшава – Хрест, встановлений у Варшаві перед президентським палацом, ділить поляків. Цей символічний пам’ятник жертвам смоленської авіакатастрофи встановили польські скаути. У дні жалоби за загиблими він став своєрідним місцем культу. Тепер, коли хрест хочуть перенести деінде, навколо нього розгорілися неабиякі пристрасті. У дискусію щодо «смоленського хреста» втягнулися представники найвищих ешелонів польської влади.

Скаути, які у квітні встановлювали у центрі Варшави триметровий дерев’яний хрест, не сподівалися, що цей символ жалоби стане кісткою польської незгоди. Консервативно настроєна частина польського суспільства вважає, що хрест повинен залишатися перед вікнами президентського палацу якнайдовше. Мовляв, це постійне нагадування Польщі і світові про нерозкриті таємниці смоленської катастрофи.

Таку позицію поділяє брат загиблого президента Леха Качинського Ярослав Качинський. Він полемізує з новообраним президентом Польщі Броніславом Коморовським.

Коли Коморовський ствердив, що хрест треба перенести у більш відповідне місце, Качинський зробив резонансну заяву: мовляв, якщо Коморовський усуне хрест, то «стане зрозуміло, ким він насправді є». Тим самим Качинський звинуватив Коморовського в тому, що той не поділяє християнських цінностей. Із правого табору в бік Коморовського посипались звинувачення в тому, що новообраний президент наслідує войовничих атеїстів.

«Можна розчаруватись у політиці»


Захисники хреста розпочали цілодобові чергування, щоб не дозволити перенести його в інше місце. Одна з захисниць «смоленського хреста» каже, що хрест символізує страждання загиблих під Смоленськом видатних поляків. Мовляв, за такий важливий символ можна й життя віддати.

Проте значна частина польського суспільства вважає, що місце біля президентського палацу не можна перетворювати на каплицю чи на цвинтар. Тож навпроти «смоленського хреста» розпочався збір підписів за його перенесення в інше місце.

Один із перехожих, переконаний у тому, що хрест потрібно перенести, обурюється: «Чим ми повинні пишатися? Тим, що політична та військова еліта цієї держави запакувалася в один літак і вчинила колективне самогубство?»

Про суперечки навколо хреста категорично висловився відомий польський політик Ярослав Ґовін. За його словами, хрест під президентським палацом використовується як інструмент політичної гри.

У такі моменти, зазначив він, можна остаточно розчаруватись у політиці. Це особливо прикро, каже Ґовін, бо йдеться про головний символ християнства: «Жертви цієї катастрофи лежать у землі, а ми над їхніми головами б’ємося хрестом, вириваємо один в одного цей хрест».

Після тривалих і вельми емоційних дискусій скаути, канцелярія президента та римо-католицька церква уклали угоду про перенесення «смоленського хреста». Спершу велика група прочан помандрує з ним до Ченстохови, де молитиметься за загиблих. Згодом хрест встановлять у варшавському костелі святої Анни, де є каплиця, присвячена полякам, загиблим у Катині в 1940 році. Символічно, що ініціатор спорудження цієї каплиці загинув у смоленській катастрофі.

Проте угода скаутів, канцелярії президента та церкви не означає, що пристрасті навколо хреста вляглися. Захисники символу смоленської катастрофи категорично відкидають тристоронню угоду. Вони твердять, що, захищаючи хрест, готові під ним померти.

Про свою незгоду з рішенням про перенесення хреста заявили й деякі польські політики. Тож наразі під вікнами президентського палацу триває «польсько-польська війна». У самому ж палаці готуються до присяги нового президента, яка може відбутися вже наступного тижня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG