Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 11:23

Прага – Президент Росії у четвер схвалив зміни до Закону про ФСБ, які розширюють повноваження спецслужби. Правозахисники вважають, що влада хоче таким чином посилити тиск на опозицію і свободу слова, як це було за радянських часів. Соціологічні опитування свідчать, що більшість росіян нічого не чула про такий закон. В Україні ж оглядачі наголошують, що і до нововведень російська спецслужба була на порядок сильнішою, ніж СБУ.

За новим законом ФСБ Росії має право оголошувати людині офіційне попередження, якщо має дані про те, що ця особа створює умови для скоєння злочину. А тим, хто перешкоджає працівникам спецслужби виконувати їхню роботу, загрожує штраф чи тюремне ув’язнення до 15 діб.

Під час обговорення у російському парламенті з тексту документа зникли найодіозніші пропозиції, такі, як право ФСБ на офіційні попередження в ЗМІ.

Російські правозахисники закликали законодавців не розширювати повноваження спецслужби, які і так вважають надмірними.

Андрій Бабушкін, голова Комітету за громадянські права
«ФСБ сьогодні працює в найбільш тепличних умовах, порівняно з іншими спецслужбами», – каже Андрій Бабушкін, голова Комітету за громадянські права. За його словами, це додаткові можливості для зловживань, корупції і порушень прав людини.

Але представники влади наполягають, що йдеться передовсім про профілактику злочинів.

Ставлення до ФСБ розділилося «50 на 50»

Соціологічний «Левада-Центр» з’ясував, що дві третини росіян нічого не чули про гарячі дебати довкола нового закону і про те, що такий документ готується взагалі. Керівник центру Лев Гудков сказав Радіо Свобода, що думки росіян з приводу ФСБ розділилися порівну.

Керівник «Левада-Центру» Лев Гудков
«Переважно позитивне ставлення зберігається у людей не дуже освічених, у жителів села і маленьких міст, дуже залежних від державної пропаганди, передовсім телебачення. Негативне ставлення до ФСБ в основному в освіченіших людей. Асоціації – це передовсім масові репресії, терор і чистки, розстріли, переслідування дисидентів, інакодумців», – зазначає російський соціолог.

«Закон для блокування соціальних протестів»

Законопроект, який розширяє повноваження ФСБ, підготували у квітні, невдовзі після вибухів у московському метро, в результаті яких загинуло 40 людей.

Ігор Коротченко, редактор російського журналу «Національна безпека», висловив переконання, що Росія має ухвалювати жорсткіші закони для боротьби з тероризмом. Однак він сумнівається в ефективності закону в останній редакції.

«Ті люди, які планують і реалізують теракти, вони стали на шлях свідомої збройної боротьби, тому будь-які попередження чи погрози у їхній бік не будуть дієвими. Я думаю, що цей закон все-таки буде більшою мірою спрямований на те, щоб блокувати соціальні протести», – зауважив Ігор Коротченко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Натомість колишній заступник голови Служби безпеки України, а нині член виконкому опозиційного Комітету захисту України Олександр Скіпальський сказав, що розширення повноважень ФСБ Росії є «нормальним кроком», який має допомогти Росії у боротьбі з тероризмом на Північному Кавказі.

Водночас у розмові з Радіо Свобода Олександр Скіпальский назвав «закономірною» стурбованість правозахисників таким нововведенням. На його думку, важливо контролювати, щоб не було зловживань при застосуванні закону.

Крім цього, колишній керівник СБУ провів паралелі між російськими та українськими спецслужбами.

Колишній заступник голови СБУ Олександр Скіпальський
– Пане Скіпальський, чи варто Україні йти російським шляхом, розширюючи повноваження для своєї спецслужби?

– Дивлячись, як будуть розгортатися події в самій Україні. На жаль, на сьогодні СБУ дещо односторонньо розглядає питання національних інтересів, тому що порушується Конституція, от у продовженні договору оренди Чорноморського флоту, а СБУ займає угодовську позицію.

– На це можна відповісти, що тут уже нічого не вдієш, бо є закон про флот, а як Ви оцінюєте українську законодавчу базу для СБУ?


– На мій погляд, Україна має нормальне законодавство, в тому числі СБУ має право на проведення досудового дізнання, слідства у питаннях, які належать до її компетенції. Навіть в умовах сьогоднішніх в чомусь і забагато (повноважень). Наприклад, таку статтю як контрабанда, щоб вона не кидала тінь і не спокушала окремих керівників і співробітників, можна було б віддати іншому правоохоронному органу. От тут в Україні є поле для вдосконалення.

– Критика на адресу СБУ посилилася з приходом Валерія Хорошковського, який має не тільки досвід роботи на чільних урядових посадах, але також є власником медіа-імперії. І хоча сам Хорошковський каже, що зараз не управляє своїм бізнесом, це не заспокоює опонентів. Чи, на Вашу думку, є загроза, що СБУ нині може стати інструментом для захисту не загальнодержавних, а вузькопартійних чи бізнесових інтересів?

– Безумовно, що є. Це нонсенс взагалі у світовій практиці, коли на чолі спецслужби не професіонал, людина, які ніколи не мала стосунку до контролю за спецслужбами, а з приватного бізнесу. Уявіть собі, щоб Путін замість того, щоб посадити Ходорковського в тюрму, призначив його головою ФСБ. То вся б Росія сміялася. В Україні ж проводяться такі безглузді експерименти, і саме тому Україна в такому стані невизначеності, розбалансованості.

– Якщо порівняти нинішні можливості ФСБ і СБУ, то в чому Ви бачите принципову різницю?

– Не можна порівняти те, що не порівнюється. Я вам це розкажу на прикладі. Десь місяця півтора тому до Києва приїздила делегація ФСБ. Очолювали цю делегацію зрілі мужі, генерал-полковники, генерал-лейтенанти, з досвідом перебування на керівних посадах 10 і більше років. Це акули своєї роботи. І напроти них Хорошковський посадив своїх ставлеників, які, хто місяць, хто півроку прийшов, не маючи досвіду. І після півгодинної дискусії росіяни почали розповідати, а наші почали конспектувати. Тому рівень підготовки СБУ і підготовки ФСБ порівнювати не можна. СБУ в десятки разів слабкіша і менше підготовлена, (менше) досвідчена порівняно з ФСБ.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG