Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 21:52
Київ – Звісно, можна припустити, що мер російської столиці Юрій Лужков зняв свою знамениту кепку, бо захотів стати схожим на Віктора Януковича. Якщо пригадуєте, на зібранні політиків у Сіверськодонецьку після Помаранчевої революції, мер Москви казав, що саме таким чином досягається його подібність до нинішнього Президента України. Так ось можна фантазувати, що приїхав він до Віктора Януковича на день народження, зняв ту свою кепку і загубив клепку, бо тут його наше спекотне сонце стукнуло з усієї сили по голові. Іншими факторами на перший погляд важко пояснити, чому після теплої зустрічі на території вже не ворожої, «не бандерівської» України він повернувся до Москви і заявив, що не міняв свою позицію по Севастополю. А вона полягала в тому, що Севастополь повинен бути повернутий Росії.

А Україна вустами одного з чиновників Міністерства закордонних справ, наче вибачаючись, щось таке пронявкала, мовляв, такі заяви не сприяють дружбі між нашими країнами. Втім, Лужков (от спасибі йому) не образився і наступних вихідних знову був у Криму, де повідомив зворушливу новину, що Чорноморський флот Росії залишиться там навічно.

Треба нагадати, що Лужков переживає за Крим і Україну всією душею. «Те, що відбувається з Севастополем і з Кримом, – це не популізм, – казав він два роки тому. – Це – наша історія, це наші втрати, які кожний росіянин вважає втратами, не справедливими для нашої країни. 225 років тому Катерина, розуміючи державні інтереси Росії, відвоювала Крим, відвоювала Севастополь, утворила це місто, і зараз ми по п’яні, одним розчерком пера взяли і віддали Севастополь, коли ділили країну». Певна річ, він мав на увазі Бориса Єльцина, який 1991 року підписав Біловезьку угоду, що зафіксувала розвал Радянського Союзу і створення незалежних держав у територіях колишніх республік СРСР. Тоді ж Лужков додав, що Крим ніколи не був територією України.

Чи то ОУН, чи то ООН

Ще більше він переймався боротьбою з українським націоналізмом. Зокрема, заявив, що Ющенко начебто називав УНА-УНСО героями. Таку фразу він видав уже не під впливом сонця, а винятково через власне невігластво, бо ж чув дзвін та не знає звідки він. Певна річ, московський градоначальник мав на увазі УПА і ОУН. Та оскільки історичним грамотам він не навчений і йому, здається, що ОУН, що ООН – один чорт, тому й базікав казна що.

За часів Віктора Ющенка Лужкову заборонили в’їзд на територію України. З приходом нового президента це рішення було скасовано. Цю приємну новину московському меру повідомив особисто Віктор Янукович в телефонній бесіді. Лужков тут же скористався дозволом і під час відвідин на день народження подарував Януковичу братану – чашу, з якої будівельники спільно п’ють під час роботи. Мабуть, мав на увазі, що тепер Київ і Москва братани нерозлийвода.

Звісно, аналізувати неграмотну маячню Лужкова – це себе не поважати. Але цілковито пропускати все це повз вуха неможливо, бо базікання московського гостя відтворює настрої російської політичної еліти, яка до сьогодні сумує за Україною і, зокрема, за Кримом у її території. Ми ще раз переконалися: кинутися з розгону у братні обійми Кремля аж ніяк не значить, що тамтешні начальники раптом ставитимуться до України як до рівноправного партнера. Ти їм про справжню любов і дружбу, а вони тобі про Крим і авіапром, а газотранспортну систему по-братськи, тобто так, щоб встановити там повний контроль.

І якщо в усьому цьому сонце винне, то вина його рахується не від сьогодні. Сонячний удар Кремль отримав вже дуже давно і вилікуватися від нього ніяк не може.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG