Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:45

В Україні хочуть пам’яттю про Троцького привабити мільйони туристів (європейська преса)


Прага – Високі температури, примхи погоди в Україні і на Сході Європи стали чи не щоденними темами багатьох впливових європейських видань. І, насамперед, оглядачів хвилює, як вплине така погода на врожаї зернових у регіоні, бо вже сьогодні ціни на пшеницю б’ють рекорди. Деякі видання в Європі здивовані підвищеною увагою в центральній Україні до такої суперечливої політичної постаті як Лев Троцький, який народився на українських теренах, у Кіровоградській області. У європейських урядах під час дискусій про дороги Україну наводять, як поганий приклад.

Австрійська «Дер Штандард» інформує, що ціни на пшеницю у світі підскочили за липень-початок серпня майже на 70 відсотків – до 211 євро за тонну. Це найвищий стрибок цін, починаючи з 1972 року, коли спостерігалося щось подібне, кажуть зернові експерти Європи. Серед головних причин називають тривалі засухи в Росії, Україні й Казахстані. Всі три країни належать до головної десятки зернових експортерів світу. Торговці зерном у світі бояться, що названі країни обмежать експорт пшениці або ж взагалі заборонять вивіз зерна з метою забезпечення внутрішніх споживачів. У середньому в регіоні очікують зниження урожаїв на 20-30 відсотків, зауважує «Дер Штандард».

Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» наголошує, що у зв’язку з примхами погоди, в Україні здійснюються заходи щодо перегляду системи оцінки якості зерна, що може негативно позначитися на експортних можливостях українських зернотрейдерів і чого бояться на світових ринках зерна.

Російська «Нєзавісімая газета» інформує, що засуха «актуалізувала плани зі створення зернового союзу України, Росії й Казахстану», чому раніше всіляко перешкоджали західні країни. Хоча експерти, котрих цитує московське видання, наголошують, що створення такого «зернового пулу» без Євросоюзу несло б Україні проблеми, й тому у перспективі створення Причорноморської зернової біржі має передбачати відкритий доступ до неї країн ЄС, що знімало б суперечності і напруження із Заходом. «Нєзавісімая газета» наводить оцінки нинішнього урожаю зернових і наголошує, що ситуація зі збором зернових в Україні набагато ліпша, ніж у Росії. Україна може втратити лише до півтора мільйона урожаю зернових, але негода на українських полях значно вплинула на якість, насамперед, високих сортів пшениці. Очікується, що влада у Києві посилить експортний контроль за вивозом, насамперед, продовольчого зерна, щоб уникнути дефіциту на внутрішньому ринку.

Польська «Жечпосполіта» звертає увагу на бажання адміністрації 12-тисячного районного центру Кіровоградщини, Бобринця, поставити в місті пам’ятник Леву Троцькому, одному з лідерів Жовтневої революції і громадянської війни в Росії, соратникові Леніна і ворогові Сталіна. Адже у 1879 року Троцький народився у цьому районі, в селі Іванівці, а його батькові Давидові Бронштейну належав у вигляді різних маєтностей чи не весь регіон. Польське видання цитує чільників району і Кіровоградської області про те, що «Троцький має мільйони прихильників у світі... пам’ятники йому є в Мексиці, але немає в Україні» і це б, як цитує газета мера Бобринця, могло б привабити до району туристів і сприяло б розвитку економіки регіону. Біда лише в тому, як пише «Жечпосполіта», що як ліві (комуністи), так і праві (націоналісти) в Україні клянуть Троцького. Комуністи називають Лева Бройнштейна «ворогом народу» і вважають справедливим, що він був убитий за наказом Сталіна. А націоналісти, як інформує польське видання, вбачають у Троцькому одного з катів українців і обвинувачують цього соратника Леніна у нищенні української державності. «Жечпосполіту» дивує також, що таке рішення про пам’ятник Троцькому виходить від нібито демократичних депутатів Бобринця, де більшість має якраз фракція БЮТ.

Чеська «Днес» інформує про гостру дискусію в новій чеській владі, котра хотіла б «економити» на будівництві доріг, а дехто якраз закликає новий уряд Нечаса і його міністра транспорту Віта Барту все ж «добудувати нормальні автобани, щоб це нагадувало більше Європу, а не Східну Україну», де немає нормальних європейських доріг.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG