Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 00:55

Сімферополь – Цього тижня планувалася зустріч Президента України Віктора Януковича з представниками кримськотатарського народу. Вона відбулася, але без керівників Меджлісу, які є членами Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Демарш представницького органу кримськотатарського народу, члени якого формально входять до дорадчої президентської структури, викликав значний резонанс у владі і суспільстві і може позначитися на зовнішньополітичному іміджі України.

Лідери Меджлісу свою відсутність пояснили раптовою зміною формату зустрічі з Президентом. За словами Мустафи Джемілєва, ще 13 травня на зустрічі з Віктором Януковичем була досягнута домовленість про проведення засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України за участі глави держави.

Специфічні смаки президентської Адміністрації

За кілька днів до такої зустрічі представники Адміністрації Президента повідомили Меджліс, що захід не передбачає участі усіх членів Ради представників, разом із тим, на нього запрошені низка активістів кримськотатарських громадських організацій. За дивним збігом, серед представників останніх – виключно особи, скандально відомі своєю антимеджлісівською і часто антиукраїнською позицією. Кількох із них самі кримські татари підозрюють у співпраці з КГБ в минулому і звинувачують у нинішній проросійській діяльності, спрямованій на розкол і дискредитацію національного руху.

Один із запрошених свого часу передав до Генконсульства Російської Федерації у Сімферополі листа із закликом до керівництва Росії «захистити корінні народи України», як воно «захистило народи Абхазії та Осетії». Інший стверджував, що підтримка кримськотатарським народом на початку 1990-х років незалежності і цілісності України – «помилка». Мовляв, зробили б інакше – мали б власну автономію у складі Російської Федерації.

Втім, суть навіть не в особистостях і минулому тих, хто сидів у вівторок із Президентом за одним столом. І не в тому, що «Міллі фірка» (у перекладі – «Національна партія») так і залишилася маргінальною і віртуальною структурою, залежною від фінансової та інформаційної підтримки інших політичних сил (раніше – БЮТ, потім – Партії регіонів), а Координаційна рада кримськотатарських організацій за останні кілька років не спромоглася провести жодного публічного заходу, просто створити свій сайт, завести електронну пошту чи орендувати офіс. Глава держави чи його оточення самі знаходять аргументи для зустрічі з тими людьми, з яких сміються журналісти і зневажають співвітчизники.

Але чому тоді на зустріч не запросили представників відомих, активних і впливових кримськотатарських організацій – Лігу кримськотатарських юристів «Ініціум», Асоціацію кримськотатарських вчителів «Мааріфчи», Кримськотатарський молодіжний центр, Міжнародну молодіжну організацію «Кирим Бізім», об’єднання «Авдет», «Койдешлер» та інших? Можливо, через те, що усі вони визнають Меджліс як представницький орган всього кримськотатарського народу? Хтось підтримує і схвалює, хтось не задоволений і критикує, але визнають.

Про особливості самоорганізації кримських татар

Визнають саме такий статус Меджлісу і за кордоном, в тому числі міжнародні організації. Де-факто Меджліс визнаний і в Україні. Як і де-юре: 18 травня 1999 року президентським указом була створена Рада представників кримськотатарського народу при Президентові України. Тоді ж її головою Леонід Кучма призначив Мустафу Джемілєва, а членами – решту, 32 членів Меджлісу кримськотатарського народу. Тут слід відзначити, що Меджліс – виконавча структура, котра обирається на Курултаї – загальнонаціональному з’їзді кримськотатарського народу, делегати якого один раз на чотири роки обираються усіма кримськими татарами, які мають громадянство України.

Така система етнічного самоврядування досить поширена у світі, але в Україні законодавчо не оформлена, що періодично викликає політичні спекуляції про «нелегітимність» Меджлісу, насамперед, у Криму. Ще в серпні 1996 року Леонід Кучма давав доручення урядам України та АРК виробити пропозиції щодо введення системи Курултаю-Меджлісу у правове поле України.

Із історії «ак-шакалів» в національному русі кримських татар

Зараз можна критикувати лідерів Меджлісу, називати їх «політичними маргіналами», а їхню позицію – «безперспективною» і «політиканством», як це говорили нинішній Президент і глава його Адміністрації. Але Рада представників кримськотатарського народу при Президентові України – цілком законна структура, а саме на главу держави народ і закон покладає особливу відповідальність за ситуацію в країні і за дотримання прав та врахування інтересів етнічних меншин і корінних народів. За майже півроку свого перебування при владі Віктор Янукович не провів жодного засідання цього свого дорадчого органу, хоча в Криму він проводить багато часу.

Слід сказати, що він не одинокий у спробах поставити під сумнів статус представницького органу кримських татар. Свого часу голова Верховної Ради Криму, комуніст Леонід Грач створив у парламенті автономії на противагу Меджлісу «Раду аксакалів». До її складу він увів не тільки кількох незадоволених Мустафою Джемілєвим літніх ветеранів національного руху, але й якусь крикливу жінку і молодих бізнесменів, що зовсім не підпадали під статус «білобородих». Зрештою, серед кримських татар вони отримали назву «ак-шакалів».

Потім була спроба створити на виборах до місцевих рад 2006 року альтернативний коаліції Курултаю і Народного Руху України політичний проект – «Кримськотатарський блок», який набрав близько 1% голосів і до кримського парламенту не потрапив. У 2007 році кримська влада зробила ставку на «ініціативників» – активістів несанкціонованих Меджлісом земельних самозахоплень і «галявин протесту». Тоді їхній неформальний лідер Даніял Аметов навіть отримав посаду радника Голови Верховної Ради Криму. Проте, виростити з нього альтернативу лідерам Меджлісу не вдалося. Даніял-ефенді отримав від журналістів титул «Короля самозахоплень», а тодішня влада – ще більший головний біль від акцій «ініціативників», які з різною періодичністю тривають і нині.

Наприкінці своєї президентської каденції Віктор Ющенко теж спробував замінити засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України на зустріч «із широкими колами кримськотатарської громадськості». Після попередження Мустафи Джемілєва про те, що на такій зустрічі членів Меджлісу не буде, тодішній гарант пішов на поступки.

Хто помирить Януковича із Джемілєвим?

Якщо Віктор Янукович своєю непоступливістю хотів ще раз продемонструвати, що він не Ющенко, то він дарма тратив свій час і зусилля на й так усім відоме. Разом з тим, він та його оточення мали б знати, що спроби розколоти Меджліс і кримськотатарський національний рух робилися і раніше, власне, від самого першого скликання Курултаю влітку 1991 року, але до якихось серйозних результатів вони ніколи не приводили. Чи спокуситься Президент та його оточення з донецьким запалом повторити вже пройдене, покаже час.

Зараз сторони демонструють готовність до примирення. Президент Янукович призначив таки головою Бахчисарайської районної державної адміністрації одного з чільних членів Меджлісу Ільмі Умерова, а лідери Меджлісу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров привітали цей крок. Вони публічно пожалкували з приводу зриву важливого заходу і висловили готовність взяти участь у повноформатній зустрічі в рамках Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України, якщо вона буде призначена.

Якщо ж сторони візьмуть курс на конфронтацію, то відповідальність за наслідки ляже саме на владу. Відомо, що за перебігом подій в Криму уважно спостерігає ціла низка міжнародних організацій, у тому числі ОБСЄ. У другій половині вересня очікується візит до Києва і Криму верховного комісара ОБСЄ у справах етнічних меншин Кнута Воллебека. А наприкінці серпня позачерговий Курултай має визначитися із датою проведення міжнародного форуму з питань «відновлення прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні». Очікується, що в ньому візьмуть участь представники Парламентської асамблеї Ради Європи, Європарламенту, ОБСЄ, різних структур ООН, інших організацій, а також низки західних урядів.Найімовірніше, що тема відновлення повноцінного діалогу кримськотатарського народу та його представницьких структур із офіційним Києвом може стати ключовою на цьому міжнародному форумі.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG