Кожен відчуває тут не тільки те, що він занурився в джерельну воду, зауважує вона. «Передати словами не можна ту святу благодать, яка іде від цього джерела. У ніч та день Святої Анни намагаються окунутися в цих святих водах, які обрала сама свята праведна Анна. І де було велике диво», – говорить ігуменія.
Мешканка Онишківець пані Ганна сьогодні іменинниця. Каже, що змалку пам’ятає урочистості біля джерела у дні великих християнських свят. Ходили туди на Зелені свята, Чесного хреста з хресним ходом. «Так було хороше... Зараз файно і тоді було. На джерелі церква стояла, але її також зруйнували за «совітів», – згадує вона. – Воду заливали мазутом, закладали – і довгий час там нічого не було. А десь у 80-х роках його знов відкривали. Люди своїми силами розчищали, наймали трактора, збирали кошти і самі будували, мурували».
А її сусідка, пані Надія, каже, що вода із джерела Святої Ганни славиться по всьому світові. «Вона ніколи – ні взимку, ні влітку – не зашкодить. Така холодна – а як скупаєшся – то гаряче. Ось зараз у мене з Дніпропетровська люди живуть на квартирі – спеціально приїхали купатися. Давали воду в Одеський дослідний інститут на перевірку – сказали, що там багато срібла», – зазначає жінка.
За здоров’ям – до джерела
Онишківчани навперебій розповідають про благодатний дар, який вони отримали просто із землі. І повідують бувальщини, як сім’ї людей, котрі засипали джерело гноєм, страждали від хвороб і нещасть, а самі плюндрувальники приїжджають просити пробачення у джерела й пірнути в його води у просторій купальні.
Щодо звичайних прочан, то джерело до них завжди прихильне – каже настоятелька, сестра Рахіль. Праведна Ганна дуже допомагає жінкам, у яких немає діток, наголошує вона. «Були такі випадки, коли до нас приїжджало подружжя з Криму – в них 18 років не було дітей, – розповідає сестра Рахіль. – Вони помолилися, окунулися, і вже через рік написали нам подячний лист, що праведна Анна послала їм доньку, яку вони так і назвали – Анною. Ось перед Паскою ми хрестили маленьку дівчинку – Анну. У цього подружжя також до десяти років не було дітей, і після купання праведна Анна послала таку радість у ту сім’ю. Таких випадків безліч».
Науковці не заперечують цінності джерела. Щоправда, пояснюють все простіше: взаємодія срібла і характерного для цих країв каменя – кремнію – благодатно впливає на людський організм. Температура цілорічно однакова – близько чотирьох градусів за Цельсієм. Недовге купання в такій воді сприяє зміцненню захисних сил організму.
Вже сама присутність «живої води» сприяла і розвиткові віддаленого від траси й донедавна забутого села. Днями сюди провели газ, а тепер онишківчани кажуть, що не менш наполегливо домагатимуться прокладення до села дороги з боку Дубна – адже поки що тим, хто хотів би дістатися сюди коротшим шляхом, він обходиться надто дорого – через покриття-бруківку.
А ще, відновивши джерело і його храм, онишківська громада заявила про бажання відбудувати в селі зруйновану наприкінці 70-х церкву Святої Трійці. Люди розповідають, що церкву знищили за велінням місцевих партійних керівників, вночі були вивезені всі ікони й дзвони, а приміщення розібрали.
Якщо ви приїдете в Онишківці, щоб викупатись у святій воді і позбутися тілесної та душевної недуги, вам сприятиме ще й дивовижної краси навколишня природа, близькість Кременецьких пагорбів, Божої гори, Почаївської Лаври. І доброзичливість тутешніх мешканців та тридцяти черниць монастиря Святої праведної Ганни.