Сьогодні у Дніпропетровську відкрився фестиваль-ярмарок придніпровського меду. У центральному парку міста півсотні найкращих бджолярів регіону популяризують свою продукцію.
Асортимент медового ярмарку широкий: окрім традиційного меду є і прополіс, і маточне молочко, віск, квітковий пилок. Уся продукція протестована у лабораторіях.
Виробники меду, тим часом, нарікають: їхньому промислу на Придніпров’ї приділяють не так багато уваги, як би хотілося, а споживачі забувають про цілющі властивості солодкого «натурпродукту». Як приклад, наводять країни Європи та Японію, де навіть у дитсадках запроваджене щоденне споживання невеликої кількості продуктів бджільництва.
14 серпня, на Медового Спаса, на фестивалі освячуватимуть мед. Цього дня бджолярі влаштують велике свято з виступами фольклорних колективів.
За обсягом виробництва меду Дніпропетровська область посідає третє місце в Україні. Дніпропетровщина дає 8% українського меду, це близько 6 тисяч тонн щороку.
Наразі в області є більше 154 тисячі бджолосімей, з них лише 5% – у сільськогосподарських підприємствах, решта – у приватних бджолярів. Багато бджолярів є продовжувачами родинних традицій промислу.
Асортимент медового ярмарку широкий: окрім традиційного меду є і прополіс, і маточне молочко, віск, квітковий пилок. Уся продукція протестована у лабораторіях.
Виробники меду, тим часом, нарікають: їхньому промислу на Придніпров’ї приділяють не так багато уваги, як би хотілося, а споживачі забувають про цілющі властивості солодкого «натурпродукту». Як приклад, наводять країни Європи та Японію, де навіть у дитсадках запроваджене щоденне споживання невеликої кількості продуктів бджільництва.
14 серпня, на Медового Спаса, на фестивалі освячуватимуть мед. Цього дня бджолярі влаштують велике свято з виступами фольклорних колективів.
За обсягом виробництва меду Дніпропетровська область посідає третє місце в Україні. Дніпропетровщина дає 8% українського меду, це близько 6 тисяч тонн щороку.
Наразі в області є більше 154 тисячі бджолосімей, з них лише 5% – у сільськогосподарських підприємствах, решта – у приватних бджолярів. Багато бджолярів є продовжувачами родинних традицій промислу.
