Товариство з охорони пам’яток історії та культури боїться втратити приміщення, що міститься у 19-му корпусі Києво-Печерського заповідника. За словами голови товариства Петра Толочка, після того, як 17 липня київська міська влада передала Києво-Печерський заповідник із власності територіальної громади Києва в державну власність, православна церква Московського патріархату почала ініціювати відселення «сторонніх» до монастиря організацій із території Лаври.
Керівництво монастиря в особі настоятеля Павла приходило до них, розповів Петро Толочко. «Дивились приміщення, а чому ви тут сидите, яке ви маєте відношення і так далі… разом з ним налаштована і адміністрація заповідника. Ні тим, ні іншим ми не подобаємося чомусь», – зауважив голова товариства.
Церковна святиня чи національна
Напередодні видання «Дзеркало тижня» з посиланням на власні джерела повідомило, що Києво-Печерська лавра підготувала документ, де розписала черговість виселення музеїв та майстерень із території Лаври до нового року. Основний аргумент церкви – відродження тисячолітньої історії Лаври.
В інтерв’ю Радіо Свобода речник УПЦ (Московського патріархату), отець Георгій Коваленко заявив: «Києво-Печерська лавра – це наша святиня, вона 1000 літ належала церкві і має бути церкві повернута, якщо Україна хоче позбутися атеїстичних та богоборчих наслідків. Щодо установ, музеїв чи інститутів підвищення кваліфікації, які не є профільними по відношенню до Києво-Печерської лаври, для них держава має підшукати інші місця».
Колишній голова Товариства з охорони пам’яток історії та культури, а нині очільник Національної спілки краєзнавців, 95-річний академік Петро Тронько у відповідь нагадує, що пам’ятки також є святинею – не церковною, а національною. «Пам’ятки зараз у незадовільному стані, їх треба берегти, – каже Петро Тронько. – Це святий обов’язок Конституції».
Уряд не знайшов приміщень для «переселенців»
Кабінет Міністрів поки не ухвалював жодних рішень щодо виселення музеїв із території Києво-Печерського заповідника. Між тим у Міністерстві культури справді розглядають можливість переселення світських організацій із території Лаври – це підтвердив Радіо Свобода голова Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України Андрій Вінграновський. Однак поки уряд не готовий до такого кроку, запевняє чиновник.
«Їх не виселяють, це категоричне твердження. Постанов не було. Питання розглядаються по суті, що, може, треба щось робити, але немає адекватних приміщень для музеїв чи ще для кого іншого», – розповів голова Держслужби з питань національної культурної спадщини.
Товариство з охорони пам’яток історії та культури було створене у 1966 році. Серед його засновників були Микола Бажан, Наталія Ужвій, Павло Загребельний, Олесь Гончар. У 1970-х роках товариство ініціювало відтворення видатних історичних пам’яток, зокрема, Золотих воріт у Києва, Успенського собору Києво-Печерської лаври. За сприяння товариства була врятована низка дерев’яних храмів, найкращі з них нині зберігаються у музеї під відкритим небом у селі Пирогово під Києвом, Переяславі-Хмельницькому, Львові, Івано-Франківську, Ужгороді.
Сьогодні 19-й корпус Києво-Печерської лаври складає 3 тисячі квадратних метрів. Під офіс Товариство використовує третину цього приміщення. Інші понад 2 тисячі квадратних метрів використовуються як фондосховище Національного музею архітектури та побуту України та реставраційна майстерня Києво-Печерського заповідника.
Керівництво монастиря в особі настоятеля Павла приходило до них, розповів Петро Толочко. «Дивились приміщення, а чому ви тут сидите, яке ви маєте відношення і так далі… разом з ним налаштована і адміністрація заповідника. Ні тим, ні іншим ми не подобаємося чомусь», – зауважив голова товариства.
Церковна святиня чи національна
Напередодні видання «Дзеркало тижня» з посиланням на власні джерела повідомило, що Києво-Печерська лавра підготувала документ, де розписала черговість виселення музеїв та майстерень із території Лаври до нового року. Основний аргумент церкви – відродження тисячолітньої історії Лаври.
В інтерв’ю Радіо Свобода речник УПЦ (Московського патріархату), отець Георгій Коваленко заявив: «Києво-Печерська лавра – це наша святиня, вона 1000 літ належала церкві і має бути церкві повернута, якщо Україна хоче позбутися атеїстичних та богоборчих наслідків. Щодо установ, музеїв чи інститутів підвищення кваліфікації, які не є профільними по відношенню до Києво-Печерської лаври, для них держава має підшукати інші місця».
Колишній голова Товариства з охорони пам’яток історії та культури, а нині очільник Національної спілки краєзнавців, 95-річний академік Петро Тронько у відповідь нагадує, що пам’ятки також є святинею – не церковною, а національною. «Пам’ятки зараз у незадовільному стані, їх треба берегти, – каже Петро Тронько. – Це святий обов’язок Конституції».
Уряд не знайшов приміщень для «переселенців»
Кабінет Міністрів поки не ухвалював жодних рішень щодо виселення музеїв із території Києво-Печерського заповідника. Між тим у Міністерстві культури справді розглядають можливість переселення світських організацій із території Лаври – це підтвердив Радіо Свобода голова Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України Андрій Вінграновський. Однак поки уряд не готовий до такого кроку, запевняє чиновник.
«Їх не виселяють, це категоричне твердження. Постанов не було. Питання розглядаються по суті, що, може, треба щось робити, але немає адекватних приміщень для музеїв чи ще для кого іншого», – розповів голова Держслужби з питань національної культурної спадщини.
Товариство з охорони пам’яток історії та культури було створене у 1966 році. Серед його засновників були Микола Бажан, Наталія Ужвій, Павло Загребельний, Олесь Гончар. У 1970-х роках товариство ініціювало відтворення видатних історичних пам’яток, зокрема, Золотих воріт у Києва, Успенського собору Києво-Печерської лаври. За сприяння товариства була врятована низка дерев’яних храмів, найкращі з них нині зберігаються у музеї під відкритим небом у селі Пирогово під Києвом, Переяславі-Хмельницькому, Львові, Івано-Франківську, Ужгороді.
Сьогодні 19-й корпус Києво-Печерської лаври складає 3 тисячі квадратних метрів. Під офіс Товариство використовує третину цього приміщення. Інші понад 2 тисячі квадратних метрів використовуються як фондосховище Національного музею архітектури та побуту України та реставраційна майстерня Києво-Печерського заповідника.
