Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 00:04

У Європі були два тоталітарні режими, а не один – польський політолог


Київ – 23 серпня країни Євросоюзу вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів. Рік тому Європарламент ухвалив резолюцію, в якій засудив злочини всіх тоталітарних і авторитарних режимів проти людства і масові порушення прав людини. Наскільки важливою є пам'ять про ці страшні сторінки історії людства для Європи?

Днем вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів обрали саме 23 серпня, бо в цей день комуністичний Радянський Союз та нацистська Німеччина підписали угоду, якою фактично поділили між собою Європу – так пояснює логіку вибору дати польський політолог Анджей Шептицький.

На думку Шептицького, пакт Молотова-Ріббентропа є символом співпраці Гітлера та Сталіна, наслідком якої стали мільйони жертв двох тоталітарних машин.

Європейці ще не можуть психологічно зрівняти Гітлера та Сталіна

«Особливо в західній Європі треба говорити про те, що в Європі були два тоталітарні режими. На Заході люди, політики та історики, пам’ятають лишень про Німеччину, голокост євреїв і таке інше, – зазначає Шептицький. – А про Радянський Союз, про тоталітарний режим, який створив комуністичний лідер Сталін, знають небагато. До того більшість людей ще не може психологічно зрівняти Гітлера та Сталіна».

Водночас німецький історик Германн Ґрамі вбачає проблему Європи в тому, що більшість пересічних європейців не обізнані з загальною історією.

«Ми повинні ознайомлюватися з обома історичними спадщинами. Це і є ідеєю Європарламенту щодо цього дня, – вважає історик. – Ми мусимо знати спільну історію. Адже європейська історія – це не лише фашистська форма агресії Гітлера, це також радянська агресія в особі Сталіна»

В Європі історична пам’ять є константою, на відміну від України

Україна не приєдналась до європейської резолюції щодо вшанування 23 серпня пам’яті жертв тоталітаризму, бо вона не є членом Євросоюзу. Однак це не применшує актуальність цієї дати для українців, зауважує український історик Юрій Шаповал.

Пам’ятаючи про трагічні дати, каже історик, європейці не дають перекрутити чи замовчати «незручні» сюжети з історії тоталітаризму. «Там є люди, які не дають забувати суспільству про це, – запевняє Шаповал. – І ця пам’ять не ревізується, коли до влади приходить те або інше угруповання, під якимись іншими штандартами. Це як така константа – сукупність демократичних цінностей. А в Україні ви бачите: запросто можна щось викидати з підручників, оголошувати Голодомор не геноцидом українського народу, а вже невідомо чим, до речі».

Юрій Шаповал нагадує, що внаслідок пакту Гітлера і Сталіна, підписаного 23 серпня 71 рік тому, Україна постала між двох диктатур. З цього дня трагічна доля українців була визначена на довгі роки вперед.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG