Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 02:51

Запровадження квот на експорт зерна не допоможе втримати ціни на продукти – Кириленко


Київ – Кабінет міністрів на сьогоднішньому засіданні може розглянути питання про запровадження квот на експорт зернових. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Йдеться про обмеження експорту фуражної пшениці, ячменю та жита. За допомогою квотування експорту зерна влада хоче не допустити зростання цін на зерно на внутрішньому ринку і створити державний запас пшениці. Однак за словами оглядачів, обмеження експорту може створити проблеми не тільки для аграріїв, а і спричинити труднощі у відносинах України зі Світовою організацією торгівлі. Українська зернова асоціація звернулась до уряду із проханням не обмежувати експорт зернових принаймні до середини вересня. Про доцільність запровадження квот Радіо Свобода запитало у колишнього віце-прем’єра, міністром агарної політики в опозиційному уряді Івана Кириленка.

– Що, на вашу думку, є головною метою запровадження квот?

– Квоти – це нормальна цивілізована практика для багатьох країн світу. Квоти є, як на ввіз, так і на вивіз певних видів продукції, щоб захистити свій ринок, або від зайвого імпорту, або від зайвого експорту. Але в українській дійсності завжди є підозра, що хтось ближчий до трону, ніж інший. Більш цивілізованим варіантом у даному випадку були б не квоти, а державна закупка 4 мільйонів тон продовольчого зерна, щоб унеможливити будь-які неприємності, які були у нас 2003-го року. Таким чином можна було б застрахувати цей і наступний роки. Адже ми не знаємо, який буде вересень, якщо така погода буде стояти, то аграрії можуть не посіяти достатньо пшениці, і тоді виникнуть проблеми у наступному маркетинговому році. Якраз 4 мільйони тон могли б застрахувати нас від будь-яких збурень цього року і наступного маркетингового. А інше зерно пустити на вільний продаж. Близько 10-12 мільйонів тон, разом з кукурудзою, Україна могла б експортувати на світові ринки продовольчого і фуражного зерна. І аграрії б значно виграли, адже такої шаленої, вигідної ціни, мабуть, уже не буде.

– Чому дії українського уряду настільки перегукуються із діями російського уряду, адже нинішній врожай в Україні, на відміну від російського, є хай і справді меншим, ніж очікували, але достатньо гарним?

– Ви праві. 38-42 мільйони тон, разом з кукурудзою українські аграрії мали б отримати. І це доволі пристойний врожай у таких умовах. Чому перегукуються? Мабуть у пам’яті 2003 рік, а цей уряд працював тоді, коли в Україні не було достатніх запасів продовольчого зерна. Тож, по-перше, працює острах 2003 року. А з іншого боку, навколо нас дуже дефіцитний ринок. Росія потребує понад 70 мільйонів тон, а отримає близько 60. Тобто, замість експортера Росія може бути навіть імпортером. Знаємо, що відбувається у країнах ЄС. Не зовсім вдала ситуація у Канаді, Австралії та Китаї. Тож, тільки дати вільний продаж зерна в Україні, то його не буде за 2 місяці.

– Тобто, обмежувати експорт все-таки потрібно?

– Квотування – це нормальний варіант. Але, повторююсь, у нашій дійсності завжди будуть розмови, що комусь дали більше. Я знаю, що ходять розмови щодо квоти на вивіз за 2-3 мільйони тон. Квота на вивіз, разом з кукурудзою, має бути не менше 10 мільйонів тон. У нас є учасники ринку, які споживають фуражне зерно. Це великі птахівничі підприємства, підприємства, які займаються відгодівлею скота. Це ж учасники ринку, приватні структури, то нехай купують. А закрити ринок і обвалити внутрішню ціну, то, вибачте, ми двічі б’ємо по аграріях. По-перше, робимо їх у черговий раз донорами інших галузей. А по-друге, дві третини витрат за весь сільськогосподарський рік припадає на осінній комплекс. Тут потрібно і зорати, і посіяти, і зібрати кукурудзу… Це дуже затратна частина року.

– Ви уже сказали, що від запровадження квот програють аграрії. А хто виграє?

– Зберегти ціни на хліб, а від хліба на молоко та м’ясо навряд чи вдасться. Селяни за безцінь продавати не будуть. Тому навряд чи державна політика від цього значно виграє. А виграють крупні переробні підприємства, особливо м’яса птиці. Вони чекають, що ціна трохи підсяде, і вони закуплять необхідну кількість. Але, за великим рахунком, це теж не зовсім здорова конкуренція та здорові прояви монополізму.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG