Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 11:30

Справа Климентьєва приречена, як і справа Гонгадзе – колега зниклого


Василь Климентьєв, головний редактор газети «Новий стиль» зник 11-го серпня (atn.kharkov.ua)

Київ – Запевнення української влади у тому, що вона ретельно контролює розслідування справи зникнення журналіста Василя Климентьєва – це «порожні декларації і самопіар». Так вважає колега харківського журналіста, заступник головного редактора газети «Новий стиль» Петро Матвієнко. В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що не бачить ніякого прогресу в розслідуванні, і пояснив, кому вигідно, щоб справа так і залишилася нерозкритою.


– Пан Могильов, міністр внутрішніх справ заявив про причетність (до зникнення Климентьєва – ред.) перевертнів у погонах. А Ви ж розумієте, що у таких умовах руки у слідчої групи зв'язані. От вони й займаються усілякими дрібницями: шукають у районі підкинутого телефону чи показують нам фото усіляких бандитів, розпитують – бачили чи не бачили – і пишуть протоколи впізнання. Таким чином наповнюються матеріали справи якимось папірцями, а реального руху у справі немає.

– Міністр Могильов визнає, що Вашого колегу могли вбити за професійну діяльність. Ви надавали слідству якісь докази на підтвердження цієї версії?

– Головні докази – це матеріали, які друкувалися на шпальтах нашої газети. Вони вже проаналізовані й, в основному, отримали підтвердження. Ці матеріали стосувалися високих чинів у прокуратурі. А саме Сергія Хачатряна, корумпованого заступника прокурора, «темної плями на мундирі прокуратури». Цей Хачатрян мав виконавців. Один із них –Жилін. На нашому сайті Василь Петрович (Климентьєв) навів інтерв'ю з цим Жиліним, а також інтерв'ю із сином ростовського маніяка Чикатила. Цей Жилін був оперативником, а потім заплатив 260 тисяч доларів за те, щоб його випустили з-під варти і щоб він знову міг посісти оперативну посаду. Чикатило ж прямо казав, що замовником деяких убивств і йому завдання давалися з ініціативи цього Сергія Хачатряна. (збережено стилістику висловленого – ред.). Це все не спростовано і досі жодного судового позову до газети чи до Климентьєва не було!

(Радіо Свобода звернулася за коментарем до прес-служби Харківської обласної прокуратури. Там повідомили, що наразі ніяких заяв не робитимуть, але пообіцяли, що найближчими днями оприлюднять коментар заступника прокурора Хачатряна щодо звинувачень, оприлюднених журналістами газети «Новий стиль»)


– Деякі оглядачі, зокрема журналіст «України кримінальної» Сергій Єрмаков, називають цю справу спектаклем.

– Що він має на увазі? Хто актори у цьому спектаклі, хто у ньому режисери? Взяв би й сказав прямо. А так це просто дурниця. Знаючи пана Єрмакова, я припускаю, що так написавши про свого колегу, він переслідує якісь власні інтереси.

– А кому може бути вигідне зникнення Климентьєва?


– Усім антигероям наших публікацій. Почитайте критичні матеріали і ви зрозумієте, що це могло бути вигідно усім, про кого ми писали.

– Все вище керівництво: і Президент, і міністр, і голова Харківської облдержадміністрації Добкін запевняли, що «тримають справу на особистому контролі».

– Сприймаю це як найдешевший піархід. До чого тут Добкін? Ви що, можете уявити, що його допустять до таємниці слідства, чи що він бере участь в оперативних нарадах? Це просто смішно.

– А Президент?

– А що Президент? Така його президентська доля – заяви робити. Але я не вірю, що свій робочий день Янукович розпочинає з того, що слухає доповідь Могильова про перебіг справи. Це теж звичайний піар. Так само, як і заява про звернення до сусідніх держав. Так само, як і заява Могильова, що він забирає цю справу до Києва. Нічого він не забрав.

– Може тоді до вас прибули столичні слідчі?

– Може, хтось і приїхав з керівництва. На день-два чи на вихідні, але на тому й все завершиться. Ця справа приречена, бо її розслідування нікому не вигідне. Я зникнення Климентьєва одразу назвав «гонгадзе-гейт». Кращих результатів вони тут не досягнуть.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG