Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 06:18

Україна вшановує пам'ять поета-дисидента Василя Стуса


Анастасія Москвичова Київ – Один із найяскравіших представників українського культурного руху 60-х помер у концтаборі біля російського села Кучино 25 років тому. Тривалий час творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, тож читач знав її хіба із самвидаву. Сьогодні публікацією творів Василя Стуса займається його син Дмитро. Однак, за словами Стуса-молодшого, два роки тому держава припинила фінансову допомогу у цьому проекті.

За поширеною легендою, у 1985 році німецький письменник Генріх Белль висунув творчість Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, якої той, проте, так і не отримав. На той час поет-дисидент перебував у концтаборі в Пермському краї, не сподіваючись, що його чекають роки забуття і посмертна слава. Адже попри радянські заборони, творчість Стуса продовжувала жити у текстах самвидаву, збереглися записи голосу поета.

Хай світ насів тобі на горло,
Проклятим Марком бродить ніч -
Високі тіні, мрії, пориви
мережать зорі у вікні.
Тож хай горить трава по осені,
Хай чорні димляться поля.
Тобі ж за друзів колір просині
І ця зажурена земля.

За часів української незалежності Василеві Стусу повертають ім’я, посмертно виходять його збірки, творчість поета починають вивчати у школі. Однак і досі не опубліковано всієї творчої спадщини Стуса, зазначає син поета Дмитро, письменник і літературознавець. На рівні заяв залишається фінансування музею, а також видання решти творів поета-дисидента, зауважує Дмитро Стус.

«Видання його творів не фінансується уже два роки – тільки обіцянки. Це загальний стан української культури в Україні. Я не думаю, що тут є підстави плакатись», – додає Дмитро Стус.

Жоден український письменник не має академічного зібрання творів – літературознавець

Сьогодні відсутнє зібрання творів не тільки Василя Стуса. В Україні немає академічних зібрань творів жодного українського письменника, навіть Шевченка, Франка чи Лесі Українки, говорить Сергій Гальченко, старший науковий співробітник Інституту літератури Національної академії наук.

«Скільки б ми не найменовували чи вулиць, чи університетів, я вважаю, що те, що сьогодні його син своїми подвижницькими діями творить це видання, повне зібрання, це і є показник, наскільки Василь Стус і його спадщина цікаві для нашого сучасника», – зауважує літературознавець.

У Києві на Байковому цвинтарі пам'ять поета вшановуватимуть у суботу, 4 вересня. Організатори заходу, рух добровольців «Простір Свободи», закликають небайдужих відправити цього дня улюблений вірш Василя Стуса разом із нагадуванням про річницю – друзям, колегам та просто знайомим.

Зарання, друже,
власним віддатись пристрастям.
Тільки так:
вияви — самовтрати.
Кам'яній. Кам'яній. Кам'яній.
Тільки твердь – символ самозбереження.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG