Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 14:46

Львів – 120 науковців із України, Франції, Росії, Польщі, Німеччини зібрались у Львові на третю Міжнародну літню школу «Супрамолекулярні системи в хімії та біології». Участь у конференції, зокрема, бере лауреат Нобелівської премії у галузі хімії, професор Жан - Марі Лен, який прочитаю лекцію на тему: «Від матерії до життя: хімія? Хімія!» Це знакова подія для українських учених.

Вчені зібрались у Львові в колі однодумців, щоб обговорити новітні технології, досягнення в природничих науках, налагодити контакти і спільно досліджувати супрамолекулярну, тобто надмолекулярну хімію, основоположником якої є лауреат Нобелівської премії у 1987 році Жан-Марі Лен.

За визначенням лауреата, супрамолекулярна хімія – це «хімія за межами молекули», що вивчає структуру й функції асоціацій двох або більше хімічних часток, утримуваних разом міжмолекулярними силами».

Довший час учені намагались за допомогою класичної хімії змоделювати процеси, що відбуваються в живій природі. За допомогою супрамолекулярної хімії (а це наука хімії, біології, фізики) вченим вдалося пояснити і змоделювати багато тонких процесів, що відбуваються в живій і неживій природі. Ці дослідження є важливими для розуміння біологічних процесів від клітинної структури до того, як залежить від цих сил структура та функції біологічних систем. За визначенням науковців, супрамолекулярна хімія – це наука майбутнього, яка створює фундаментальну основу та можливість створювати щось нове. Відтак вчені не виключають, що з часом зможуть створювати нові життя.

Франція створила рівні умови для науковців

Власне Франція, звідки й походить нобелівський лауреат, належить до тих країн, які найкраще підтримують своїх науковців і фінансують проекти в галузі хімії, біології та фізики. Вони запрошують на стажування молодих талановитих людей з усього світу, зокрема й України.

В інституті хімії при університеті Луї Пастера у Стразбурзі 18 років працює професор Олександр Варнек, українець за походженням, який займався наукою в Росії. На початку 90-их в усіх колишніх радянських республіках наука переживала повний занепад. Колеги Олександра Варнека, до того ж професійні програмісти, одразу працевлаштувались у банках. А він подав документи на конкурс у французький інститут і йому вдалося отримати місце.

«Коли живеш там, то відчуваєш переваги життя в демократичному суспільстві. Звісно, раю на землі нема, скрізь доводиться боротися за виживання. Пройти конкурси і отримати місце вкрай складно. Але це демократичне суспільство рівних умов. Головне, якщо ти вартуєш чогось, то ти це досягнеш, – каже Олександр Варнек. – Це те, чого немає ще ані в Росії, ані в Україні, де так сильні корупція, клановість у науці. Тому так важлива інтеграція в Європу, щоб молоді люди їхали і використовували свій шанс для реалізації».

Росія заманює провідних учених світу

Не таємниця, що між науковцями в усьому світі триває конкуренція, але вона допомагає лише у роботі. Як зауважив Олександр Варнек, у цій праці неможливо без спільних дискусій і досліджень. Бо лише так можна досягнути результатів. Сьогодні Росія, наслідуючи США та європейські країни, активно підтримує природничі науки. До слова, саме російських вчених приїхало у Львів на Міжнародну Школу найбільше. Лише на одну команду, один проект російський уряд виділив на три роки 3,5 мільйонів доларів. А вже під керівництвом провідних вчених працює кілька груп над дослідженнями, розповів професор Казанського університету Ігор Антипін. Для талановитих науковців у Росії створили належні умови для праці та проживання.

«Таке фінансування дозволяє зібрати сильну команду, забезпечити її сучасним обладнанням і за три роки створити стартовий паросток, з якого виросте нова наукова школа Росії», – каже Ігор Антипін.

Обидва мої співрозмовники, Ігор Антипін і Олександр Варнек, подали свої резюме для участі в наукових дослідженнях у Росії. Тим часом українська наука лише втрачає останні 20 років талановитих науковців в галузі хімії, біології, фізики та інших. Триває постійний відтік «розуму» за кордон, зокрема у США, Австралію, Німеччину. Українські інститути лише завдяки співпраці з західними партнерами над спільними проектами мають шанс отримати технічну допомогу.

«Послухати лекції європейських науковців, зав’язати певні стосунки, це дає змогу молодим науковцям залучити на високий рівень наукових досліджень», – говорить доктор хімічних наук з університету «Львівська політехніка», професор Володимир Новіков.

Держава, яка програє у науці, програє у всьому, такої думки дотримуються провідні науковці.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG