Комітет із закордонних відносин Сенату Конгресу США схвалив у четвер новий американсько-російський договір про подальше скорочення і обмеження стратегічних ядерних озброєнь, відомий у Сполучених Штатах за скороченням “New START”, а в Росії – «СНВ-III».
Президент США Барак Обама відтак закликав весь Сенат «швидше перейти до голосування, щоб затвердити цей договір».
Для набуття ним чинності його мають перед підписанням президентами двох держав і обміном ратифікаційними грамотами затвердити у США Сенат Конгресу, а в Росії обидві палати Федеральних зборів (парламенту) – Державна дума (нижня палата) і Рада федерації (верхня палата).
При цьому в Сенаті США ратифікація міжнародного договору вимагає згоди не менш як двох третин його членів, тобто принаймні 67 сенаторів зі 100.
У Росії комітети Держдуми з міжнародних справ і з оборони на початку липня рекомендували ратификувати цей договір. Іде робота над його розглядом і в комітетах Ради федерації.
Президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв підписали цей договір по тривалих переговорах у квітні. Голови держав вирішили, що парламенти їхніх країн мали б ратифікувати договір синхронно.
Договір, серед іншого, обмежує кількість боєголовок, які має на бойовому чергуванні кожна сторона, до 1 тисячі 550 одиниць, що істотно менше, ніж є нині (понад 2 з половиною тисячі одиниць у Росії проти більш як 2 тисяч одиниць у США), і значно менше, ніж передбачали попередні такі договори.
Сторони також мають обмежити кількість своїх засобів доставки ядерних боєзарядів (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців), які перебувають на бойовому чергуванні, до 700 одиниць, а загальну кількість таких ракет, їхніх пускових установок та бомбардувальників – до 800 одиниць.
Президент США Барак Обама відтак закликав весь Сенат «швидше перейти до голосування, щоб затвердити цей договір».
Для набуття ним чинності його мають перед підписанням президентами двох держав і обміном ратифікаційними грамотами затвердити у США Сенат Конгресу, а в Росії обидві палати Федеральних зборів (парламенту) – Державна дума (нижня палата) і Рада федерації (верхня палата).
При цьому в Сенаті США ратифікація міжнародного договору вимагає згоди не менш як двох третин його членів, тобто принаймні 67 сенаторів зі 100.
У Росії комітети Держдуми з міжнародних справ і з оборони на початку липня рекомендували ратификувати цей договір. Іде робота над його розглядом і в комітетах Ради федерації.
Президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв підписали цей договір по тривалих переговорах у квітні. Голови держав вирішили, що парламенти їхніх країн мали б ратифікувати договір синхронно.
Договір, серед іншого, обмежує кількість боєголовок, які має на бойовому чергуванні кожна сторона, до 1 тисячі 550 одиниць, що істотно менше, ніж є нині (понад 2 з половиною тисячі одиниць у Росії проти більш як 2 тисяч одиниць у США), і значно менше, ніж передбачали попередні такі договори.
Сторони також мають обмежити кількість своїх засобів доставки ядерних боєзарядів (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців), які перебувають на бойовому чергуванні, до 700 одиниць, а загальну кількість таких ракет, їхніх пускових установок та бомбардувальників – до 800 одиниць.
