Письмовий архів «Штазі» – це понад 45 мільйонів сторінок, які збереглись у формі обрізків та уривків. Але порізані документи (з метою знищення їх) відновили завдяки сучасним електронним технологіям. На київській виставці можна побачити маленьку частину з них, але кожен документ, фотографія – як вирок тоталітарній системі: скалічені людські долі, понівечені життя…
Також відвідувачам представлені фотографії ключових посадовців із Міністерства державної безпеки НДР, шпигунів, інформаторів «Штазі», а ще – документальні свідчення про стеження, психічні катування тощо.
Директор «Українського дому» Оксана Гриценко зазначає: «Ця виставка є цікавою з історичної та теоретичної точки зору, оскільки на виставці представлені і структура «Штазі», і методи та принципи її діяльності».
Федеральний уповноважений з питань документації Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) Маріанне Біртлер наголошує, що вивчення архіву «Штазі» змушує замислитись над перевагами відкритого громадянського суспільства і демократії.
«Мова йде про досвід таємної поліції, яка тримала під контролем усі сфери життя так званої «демократичної» Німеччини, – каже вона. – Але подібне відбувалось і, на жаль, має місце і тепер у країнах, де відсутній політичний плюралізм, громадський контроль над владою, ліберальна економіка. Я пригадую ті часи і сподіваюсь, що вони залишились у минулому».
Німецький досвід та реалії України
Емблема «Штазі»За словами заступника голови Адміністрації Президента України Ганни Герман, українські спецслужби мають вивчити досвід колег із країн, котрі позбулись тоталітаризму, адже відкриття архівів – крок до очищення суспільства.
«Я не є прихильником тієї думки, що певні документи про недалеке минуле треба тримати під грифом «секретно», аж доки не підуть у кращий світ люди, які фігурують у тих документах. Я вважаю, що треба відкривати такі документи!»
Тим часом, виставка «Ворог той, хто думає інакше» чекає на відвідувачів. Як зазначає посол Німеччини Гаймзьот, інтерес до неї висловили історики, працівники СБУ, архівісти й студенти. Для них відбудуться круглі столи і буде продемонстрований документальний фільм «Життя інших» – про машину тоталітарного контролю під назвою «Штазі».
Також відвідувачам представлені фотографії ключових посадовців із Міністерства державної безпеки НДР, шпигунів, інформаторів «Штазі», а ще – документальні свідчення про стеження, психічні катування тощо.
Директор «Українського дому» Оксана Гриценко зазначає: «Ця виставка є цікавою з історичної та теоретичної точки зору, оскільки на виставці представлені і структура «Штазі», і методи та принципи її діяльності».
Федеральний уповноважений з питань документації Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) Маріанне Біртлер наголошує, що вивчення архіву «Штазі» змушує замислитись над перевагами відкритого громадянського суспільства і демократії.
«Мова йде про досвід таємної поліції, яка тримала під контролем усі сфери життя так званої «демократичної» Німеччини, – каже вона. – Але подібне відбувалось і, на жаль, має місце і тепер у країнах, де відсутній політичний плюралізм, громадський контроль над владою, ліберальна економіка. Я пригадую ті часи і сподіваюсь, що вони залишились у минулому».
Німецький досвід та реалії України
«Я не є прихильником тієї думки, що певні документи про недалеке минуле треба тримати під грифом «секретно», аж доки не підуть у кращий світ люди, які фігурують у тих документах. Я вважаю, що треба відкривати такі документи!»
Тим часом, виставка «Ворог той, хто думає інакше» чекає на відвідувачів. Як зазначає посол Німеччини Гаймзьот, інтерес до неї висловили історики, працівники СБУ, архівісти й студенти. Для них відбудуться круглі столи і буде продемонстрований документальний фільм «Життя інших» – про машину тоталітарного контролю під назвою «Штазі».
