Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 13:58

Київ – Посилення президентських повноважень через скасування політичної реформи 2004 року Конституційним Cудом – розвиток подій за таким сценарієм стає дедалі ймовірнішим. Водночас, на думку експертів, відмова від чинної редакції Конституції може розколоти владу і мати непередбачувані юридичні наслідки.

Українська влада шукає механізми для того,щоб внести зміни до Конституції, які б посилили президентські повноваження.

«У суспільстві багато років триває дискусія про необхідність вдосконалення Конституції, – коментує ситуацію голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін. – Кандидатом у президенти Віктором Януковичем був підготований проект Конституції. Інші політичні сили також виступали за реформування Основного закону… Поза всяким сумнівом, Конституція потребує вдосконалення. Зараз ми працюємо над механізмом, яким чином нова редакція чи зміни чинної Конституції мають пройти громадське обговорення і знайти громадський консенсус».

Експертів лякає «конституційний хаос»

Раніше міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що при проведенні конституційної реформи була порушена процедура внесення змін до Основного закону. Зараз у Конституційному Суді чекає розгляду відповідне подання депутатів. Сергій Льовочкін запевняє, що влада не втручається в роботу КСУ. Проте серед опозиціонерів та експертів поширена думка, що Конституційний Суд ухвалить таке рішення, яке задовольнить владу.

«На жаль, на сьогоднішній день судді Конституційного Суду обстоюють політичні позиції, можливо, якісь особистісні. Але не юридичні – це точно», – говорить депутат-б'ютівець Сергій Власенко.

Колишній віце-спікер, професор-правник Віктор Мусіяка називає позицію влади блюзнірською. Адже в 2004 році Партія регіонів підтримала політреформу.

«На тлі того, що робили з Конституцією, з законами – раптом про процедуру згадали!» – дивується він.

Подальші наслідки скасування конституційної реформи важко передбачувані. Депутат-нашоукраїнець Юрій Ключковський вважає, що наслідком такого рішення Конституційного Суду може стати юридичний хаос.

«Уявіть собі ситуацію: зміни до Конституції в 2004 році не були внесені, в 2006-му не набули чинності. Тоді як проходили вибори до парламенту, як обирався Президент, як призначався уряд і багато інших посадовців?» – зауважує він.

Регіонали можуть збунтуватися?

Влітку Верховна Рада не змогла ухвалити зміни до закону про референдум, які б дозволяли змінювати основний закон шляхом всенародного волевиявлення. Ініціативу регіоналів тоді не підтримали їхні партнери по коаліції – комуністи й Блок Литвина.

Політолог Михайло Погребинський вважає, що скасування політреформи може призвести до конфлікту не лише в коаліції, але й усередині Партії регіонів. За його словами, «коли виникне питання про реформу політичної системи, яка зробить безглуздою існування коаліції, бо все вирішуватиме Банкова, я навіть не виключаю війну Партії регіонів з Адміністрацією Президента».

Поки що публічне невдоволення ініціативою скасувати політреформу висловив лише один регіонал. Звільнений з посади міністра з питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич в інтерв’ю висловив невдоволення з того приводу, що Сергій Льовочкін штовхає Віктора Януковича до скасування політреформи. На думку Нестора Шуфрича, глава держави, контролюючи парламентську більшість, не потребує більшої влади, ніж має зараз. Натомість збільшення повноважень глави держави у такій ситуації є вигідним насамперед для глави президентської адміністрації.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG