Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 17:43

Модернізація в Росії не спрацьовує через... Україну (світова преса)


Прага – Преса висвітлює, як у перші два тижні вересня в Росії відбувалися дискусії у двох російських політичних групах – дискусійному клубі «Валдай» і Світовому політичному форумі, де йшлося, серед іншого, про майбутнє Росії, її імперські амбіції, стосунки з сусідами, зокрема з Україною. Оглядачі продовжують аналізувати нинішнє своєрідне «газове заручництво» України від Росії та його можливі наслідки. У пресі також публікуються деякі висновки західних учених про те, що «рослини поблизу Чорнобиля, ймовірно, створюють у собі «антирадіаційний щит».

Роберт Скідельский, відомий британський економіст і член палати лордів Британії, ділиться на сторінках «Москоу Таймз» своїми враженнями від політичних дискусій у рамках політичного клубу «Валдай» і Світового політичного форуму. Скідельский вважає, що дві зустрічі двох великих російських політичних груп – одна на теплоході за обідом у Сочі з участю Путіна, а друга – в Ярославлі під патронатом президента Росії Дмитра Медведєва, – показали, насамперед, «явний подих наближення політичного конфлікту в Росії».

На думку британського лорда, «дві конференції дали чудову можливість поглянути на розвал двовладдя в Росії». Роберт Скідальский констатує, що «в основному російські історики... стверджували на цих дискусіях, що Росії важко, а то й неможливо подолати спадщину самодержавства.., що в Росії самодержавство постійно відроджувалося з попелу, подібно птаху-феніксу. Цьому сприяла пасивність і довготерпіння росіян. Більшовики успадкували самодержавство від царів, а Путін знову відкрив старий монархічний принцип помазання на царство спадкоємця, обійшовши стороною демократичне змагання за посаду президента», – резюмує британський експерт.

Скідальський зауважує, що і в Сочі, і в Ярославлі виникало питання, чи зможе коли-небудь Росія відмовитися від свого імперського минулого, погодившись на звичайні стосунки зі своїми незалежними нині сусідами, такими, як Україна...

На зустрічі з Медведєвим в Ярославлі, інформує Скідальський, також ішлося про «прямий зв’язок між демократизацією і модернізацією, і всі погодилися, що Росія повинна диверсифікувати свою економіку, знизити залежність від енергоресурсів», тобто, лише відмова Росії від авторитаризму і «нормальна» поведінка її з сусідами на світовій арені можуть сприяти просуванню цієї держави шляхом демократії і модернізації. Автор статті в «Москоу Таймз» приходить також до висновку, що «минуло дев’ятнадцять років від моменту краху комунізму, але напрям руху Росії незрозумілий, як завжди..., і це викликає у всіх нас постійне почуття остраху».

Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що нових криз у стосунках Росії й України, нових газових криз між сторонами «дозволить уникнути тільки передвиборна ситуація в Росії». Автор статті на шпальтах цього видання під назвою «Україна побоюється газової пастки» Тетяна Івженко вважає, що за допомогою газу і штучної ціни на нього для Києва Росія «повністю контролює ситуацію в Україні».

Тут також наводиться думка експерта про те, що «такі стосунки важливі з точки зору майбутньої передвиборної кампанії, адже повернення України в русло російських інтересів обов’язково буде представлене як важлива зовнішньополітична перемога президента Медведєва».

Впливова американська «Нью–Йорк Таймз» публікує висновки вчених про те, що «певно, деякі види рослин у районі Чорнобиля адаптувалися до високого рівня радіаційного фону».

Словацькі генетики не виключають, що адаптаційні здатності рослин обумовлені легкими змінами у вмісті в їхніх структурах білка. Так, у льоні, що виріс на чорнобильському радіаційному ґрунті, зафіксовано генетиками більше на 5 відсотків білка, аніж у льоні, що вирощений при нормальному радіаційному фоні. Оцей більший вміст білка, можливо, й захищає рослини з Чорнобиля від смертоносної радіації.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG