Європейське видання «Волл Стріт Джорнал» інформує про деякі деталі міжнародного фінансового аудиту діяльності уряду Юлії Тимошенко. Три американських аудиторських компанії дійшли висновку, що колишній уряд, який очолювала Тимошенко, «незаконно присвоїв майже 500 мільйонів доларів». Аудитори зі США охарактеризували у своєму звіті деякі види фінансування уряду Тимошенко, як «класичні міжнародні механізми відмивання грошей», включно з купівлею цукру, вакцини, імпорту дорогих зарубіжних автомобілів і навіть нецільового використання сотень мільйонів доларів коштів від продажу Україною своїх квот на теплові викиди в атмосферу. Представники Юлії Тимошенко засудили цей аудит, як «очевидно політично вмотивований» новою владою Президента Януковича. У той же час американські аудитори повідомили, що деякі деталі аудиту на кшталт того, що, наприклад, влада Тимошенко витратила 140 мільйонів доларів нібито на німецькі мікроавтобуси для медичних установ, а насправді ці кошти пізніше були використані «на мобільну рекламну кампанію Тимошенко». Тут також ідеться про те, що уряд Тимошенко «розписав» понад 20 мільйонів доларів на нібито купівлю цукру за кордоном, але цей цукор так і не надходив в Україну. Аудитори наводять і дані про те, що урядовці Тимошенко незаконно потратили понад 40 мільйонів доларів на імпорт вакцини і медичного обладнання. Представники аудиторів заявили, що «вони зібрали потужні непрямі докази дій уряду, котрі нетипові для чесних офіційних осіб і ділових людей».
Лондонська «Файненшел Таймз» попереджає, що Україна ставить обмежувальні перепони у тендері на приватизацію «Укртелекому», стартова вартість продажу акцій якого сягає майже півтора мільярда доларів. У газеті наголошено, що уряд Президента Януковича не допускає до цього тендеру приватизації комунікаційної компанії великі міжнародні компанії, які мають інтерес до «Укртелекому», з тієї простою причини, що, наприклад, у німецькій «Дойче Телeком» чи норвезька «Теленор» понад 25 відсотків акцій належить урядам. А участь таких компаній у приватизації в Україні забороняється законом. Також, за українськими законами, відсторонюються від приватизації іноземні кампанії, які вже мають понад 25 відсотків тієї чи іншою власності на українському ринку... Експерти також відзначають, що «Укртелекому» належить приблизно 80 відсотків фіксованого, лінійного зв’язку в державі з 46-мільйонним населенням. Але засилля бюрократії і елементарне невміння управляти компанією призвело до значних втрат її вартості за останні 10 років. Прибутки становили тут за минулу половину поточного року лише 6 мільйонів доларів. Тому керівник Фонду держмайна Олександр Рябченко висловив сподівання, що на торгах 28 грудня держава розраховує заробити від продажу «Укртелекому» десь півтора мільярда доларів. Та все ж міжнародні експерти побоюються, що «цінні активи «Укртелекому» можуть бути продані за цінами, нижче від ринкових, олігархам із добрими зв’язками, як це відбувалося, коли Віктор Янукович був Прем’єр-міністром у 2004 році». «Файненшел Таймз» наводить прогнози експертів, які не виключають, що головними претендентами на купівлю «Укртелекому» є компанія Рината Ахметова СКМ та російський власник «АФК Система».
Російська «Нєзавісімая газета» не виключає, що під час візиту до Києва наприкінці жовтня російського прем’єр-міністра Володимира Путіна може бути вирішена доля «Нафтогазу» і української газотранспортної системи. Росія намагається шляхом створення спільного підприємства між російським монополістом «Газпромом» і українською компанією «Нафтогаз» поглинути основні українські енергетичні активи і таким чином поставити під свій контроль економіку України. Хоча газета цитує й українських речників із парламенту та з «Нафтогазу», які нібито прагнуть залучити до створення СП також європейські структури і, мовляв, цим ініціюється зміна до закону «Про трубопровідний транспорт», котру має найближчим часом здійснити провладна більшість у Верховні Раді, незважаючи на будь-який опір опозиції.
Лондонська «Файненшел Таймз» попереджає, що Україна ставить обмежувальні перепони у тендері на приватизацію «Укртелекому», стартова вартість продажу акцій якого сягає майже півтора мільярда доларів. У газеті наголошено, що уряд Президента Януковича не допускає до цього тендеру приватизації комунікаційної компанії великі міжнародні компанії, які мають інтерес до «Укртелекому», з тієї простою причини, що, наприклад, у німецькій «Дойче Телeком» чи норвезька «Теленор» понад 25 відсотків акцій належить урядам. А участь таких компаній у приватизації в Україні забороняється законом. Також, за українськими законами, відсторонюються від приватизації іноземні кампанії, які вже мають понад 25 відсотків тієї чи іншою власності на українському ринку... Експерти також відзначають, що «Укртелекому» належить приблизно 80 відсотків фіксованого, лінійного зв’язку в державі з 46-мільйонним населенням. Але засилля бюрократії і елементарне невміння управляти компанією призвело до значних втрат її вартості за останні 10 років. Прибутки становили тут за минулу половину поточного року лише 6 мільйонів доларів. Тому керівник Фонду держмайна Олександр Рябченко висловив сподівання, що на торгах 28 грудня держава розраховує заробити від продажу «Укртелекому» десь півтора мільярда доларів. Та все ж міжнародні експерти побоюються, що «цінні активи «Укртелекому» можуть бути продані за цінами, нижче від ринкових, олігархам із добрими зв’язками, як це відбувалося, коли Віктор Янукович був Прем’єр-міністром у 2004 році». «Файненшел Таймз» наводить прогнози експертів, які не виключають, що головними претендентами на купівлю «Укртелекому» є компанія Рината Ахметова СКМ та російський власник «АФК Система».
Російська «Нєзавісімая газета» не виключає, що під час візиту до Києва наприкінці жовтня російського прем’єр-міністра Володимира Путіна може бути вирішена доля «Нафтогазу» і української газотранспортної системи. Росія намагається шляхом створення спільного підприємства між російським монополістом «Газпромом» і українською компанією «Нафтогаз» поглинути основні українські енергетичні активи і таким чином поставити під свій контроль економіку України. Хоча газета цитує й українських речників із парламенту та з «Нафтогазу», які нібито прагнуть залучити до створення СП також європейські структури і, мовляв, цим ініціюється зміна до закону «Про трубопровідний транспорт», котру має найближчим часом здійснити провладна більшість у Верховні Раді, незважаючи на будь-який опір опозиції.
