Депутат польського Сейму, один із активних учасників руху «Солідарності» Богдан Ліс упевнений, що протистояти комуністичному режимові тоді, у 80-х роках, поляки змогли виключно завдяки об’єднанню ідеєю. У 1980 році, коли відбувся страйк незалежної профспілки «Солідарність», боролися за права робітників, але згодом об’єдналися проти жорстокості комуністичного режиму на всіх рівнях.
«Нам вірили, ми мали авторитет, а влада того часу такого авторитету не мала. Тому ми боролись і за те, щоб цей авторитет зберегти», – зазначає Богдан Ліс.
«Солідарність» розпочала повалення тоталітаризму у Польщі
Появу «Солідарності» деякі історики називають одним із ключових моментів у процесі повалення тоталітарного режиму в Польщі. Опозиційний рух зародився зі страйку, приводом для якого стало звільнення з роботи відомої у Польщі громадської активістки, уродженки України Анни Валентинович. Страйковий комітет, а згодом весь опозиційний рух очолив Лех Валенса. Цей рух, що розпочався з робітничого страйку і згодом об’єднав понад 10 мільйонів поляків, завершився у 1990 році обранням Валенси президентом Польщі і фактичним поваленням комуністичного режиму.
Ще один активіст «Солідарності» Єжи Боровчак пригадує, що у 80-х роках учасники опозиційного руху відчували підтримку однодумців з інших країн, у тому числі й з України, хоча відкрито ніхто про таку підтримку в той час заявити не міг. «Ми дуже хотіли, щоб про наші події знали і в Україні, і в Литві, і в Росії, проте ми добре знали, яке покарання чекало на тих, хто висловлював нам свою підтримку, – каже він. – Їх, наприклад, запросто могли запроторити у психіатричну лікарню».
Водночас український правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович порівнює суспільно-політичний рух у Польщі з дисидентським рухом в Україні. «Дисидентство було солідарністю опору, це була солідарність щоденна, хоча й немасова. І тим важливішою є солідарність, здобута в таких складних умовах», – зазначає він.
До 30-річчя незалежної профспілки «Солідарність» у Києві відкривається і виставка «Шляхи до свободи: через «Солідарність» до Європи». Організатори спробують розповісти українцям про польську історію 50-80-х років, коли якраз закладалися підвалини для майбутньої незалежної від комуністичного режиму Польщі.
«Нам вірили, ми мали авторитет, а влада того часу такого авторитету не мала. Тому ми боролись і за те, щоб цей авторитет зберегти», – зазначає Богдан Ліс.
«Солідарність» розпочала повалення тоталітаризму у Польщі
Появу «Солідарності» деякі історики називають одним із ключових моментів у процесі повалення тоталітарного режиму в Польщі. Опозиційний рух зародився зі страйку, приводом для якого стало звільнення з роботи відомої у Польщі громадської активістки, уродженки України Анни Валентинович. Страйковий комітет, а згодом весь опозиційний рух очолив Лех Валенса. Цей рух, що розпочався з робітничого страйку і згодом об’єднав понад 10 мільйонів поляків, завершився у 1990 році обранням Валенси президентом Польщі і фактичним поваленням комуністичного режиму.
Ще один активіст «Солідарності» Єжи Боровчак пригадує, що у 80-х роках учасники опозиційного руху відчували підтримку однодумців з інших країн, у тому числі й з України, хоча відкрито ніхто про таку підтримку в той час заявити не міг. «Ми дуже хотіли, щоб про наші події знали і в Україні, і в Литві, і в Росії, проте ми добре знали, яке покарання чекало на тих, хто висловлював нам свою підтримку, – каже він. – Їх, наприклад, запросто могли запроторити у психіатричну лікарню».
Водночас український правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович порівнює суспільно-політичний рух у Польщі з дисидентським рухом в Україні. «Дисидентство було солідарністю опору, це була солідарність щоденна, хоча й немасова. І тим важливішою є солідарність, здобута в таких складних умовах», – зазначає він.
До 30-річчя незалежної профспілки «Солідарність» у Києві відкривається і виставка «Шляхи до свободи: через «Солідарність» до Європи». Організатори спробують розповісти українцям про польську історію 50-80-х років, коли якраз закладалися підвалини для майбутньої незалежної від комуністичного режиму Польщі.
