Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 02:10

Варшава – У Польщі збираються внести зміни до закону про репатріацію. Новелізація закону значно полегшить повернення на історичну батьківщину нащадкам тих поляків, яких у роки сталінізму виселили у східні регіони СРСР. Нововведення у законодавстві обійдуться державному бюджету Польщі в сотні мільйонів злотих. Проте ініціатори новелізації переконані, що влада зобов’язана подбати про поляків, скривджених сталінським режимом.

Новелізація польського закону про репатріацію – ініціатива неурядової організації «Польська спільнота». Упродовж кількох місяців у Польщі збирали підписи громадян під проектом нового закону. Громадському комітетові «Повернення на Батьківщину» вдалося зібрати сто тисяч підписів. Саме стільки потрібно, аби законопроект, створений групою громадян, потрапив на розгляд у Сеймі.

Громадську ініціативу очолив 26-річний Якуб Плажинський, син трагічно загиблого в смоленській катастрофі політика Мацєя Плажинського. Якуб вирішив завершити справу свого батька, який свого часу ініціював загальнопольську дискусію про необхідність повернення на історичну батьківщину репресованих Сталіним поляків та їхніх нащадків. Якуб Плажинський вважає, що польська держава має моральні зобов’язання щодо етнічних поляків, котрих переслідували в роки тоталітаризму.

Річ у тім, що кілька років тому в Польщі ухвалили закон про репатріацію, який виявився неефективним. Відповідно до нього, допомагати полякам у поверненні на батьківщину мали б органи місцевого самоврядування. Проте, як виявилося на практиці, самоврядування не має достатніх коштів та можливостей, аби займатися репатріантами. Тож більшість тих польських родин, які проживають у Сибіру чи в Казахстані переселятися до Польщі не поспішають.

Повернення потрібно профінансувати з держбюджету

Однак ситуація може радикально змінитися після ухвалення Сеймом законопроекту, запропонованого «Польською спільнотою». Він значно ліберальніший від чинного на сьогодні закону. Зокрема в ньому немає вимоги знати польську мову та бути обізнаним у польській культурі. Достатньо документально підтвердити своє польське походження.

Згідно з цим законопроектом, репатріанти повинні отримати значну фінансову підтримку з державного бюджету Польщі. Зокрема, поляки, котрі наважаться на повернення до Польщі, отримали б у користування безкоштовне помешкання терміном на два роки. Крім того, впродовж трьох років їм мали б виплачувати щомісячну грошову допомогу – понад тисячу злотих на особу. Держава фінансувала б репатріантам курси професійної перекваліфікації та вивчення польської мови. Працедавці, які працевлаштували б репатріантів, отримали б від держави податкові пільги. Автори законопроекту вважають, що саме таким чином можна допомогти репатріантам вкоренитися у Польщі.

Польські політики по-різному оцінюють запропонований «Польською спільнотою» законопроект. Дехто з них побоюється, що значна фінансова підтримка, запропонована репатріантам, може спричинити таку хвилю повернень, до якої Польща ані організаційно, ані фінансово не готова. Проте здебільшого польські парламентарі оцінюють цей законопроект позитивно.

Лукаш Адамський, експерт із Польського інституту міжнародних справ наголошує на тому, що в Польщі розуміють важливість моменту. Мовляв, триває природний процес асиміляції, тож невдовзі поляки з так званої східної діаспори можуть зовсім розчинитися серед свого оточення. «Можливо це останній, а може вже навіть запізнілий момент для того, аби подумати про масштабну репатріаційну акцію», – зауважує експерт.

За підрахунками «Польської спільноти», приблизно 15 тисяч етнічних поляків намагатимуться отримати польське громадянство після новелізації закону про репатріацію. Передусім це були б поляки з Казахстану. Упродовж кількох років польська держава мусіла б виділити на адаптацію репатріантів приблизно 100 мільйонів злотих щороку.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG