Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 17:26

Повернення України до Конституції 1996 року і європейські інституції


Марина Ставнійчук (ліворуч) та Юлія Новикова

Про нинішню «конституційну ситуацію» в Україні та як на неї можуть відреагувати європейські інституції своїми міркуваннями в ефірі Радіо Свобода поділилися Марина Ставнійчук, член Венеціанської комісії, та Юлія Новікова, парламентарій від Партії регіонів

– Сьогодні Сергій Ківалов оголошував на засіданні Верховної Ради, що Венеціанська комісія планує відправити в Україну делегацію для вивчення конституційної ситуації після скасування змін до Конституції, внесених у 2004 році.

Щоправда, всі очікували, що ще минулого тижня Венеціанська комісія після рекомендацій ПАРЄ розгляне ці законопроекти, в чому там були проблеми і хто не так що зрозумів.

Марина Ставнійчук:
Ніяких проблем немає. Загальна робота Венеціанської комісії побудована таким чином, що вона дає свої рекомендації, висновки у тому випадку, коли є відповідні запити або від самої Ради Європи, або ж від тієї держави, щодо якої необхідно вирішити те чи інше питання.

– У даному випадку це був запит ПАРЄ.

Марина Ставнійчук:
Інтерес величезний. Експерти це унікальне явище з точки зору європейських традицій конституціоналізму хочуть дослідити. До грудневої сесії Венеціанської комісії комісія надасть свої рекомендації
Коли ми минулого тижня їхали на засідання Венеціанської комісії, я розмовляла з секретарем Венеціанської комісії. Він сказав про те, що готується запит ПАРЄ. Коли він буде, то, звичайно, Венеціанська комісія розгляне це питання.

Разом з тим серед питань, які торкалися України, було питання виключно в інформативному плані щодо тих подій, які в галузі конституційного регулювання відбулися в Україні, зокрема про рішення КСУ щодо скасування реформи 2004 року. Томас Маркерт, як секретар Венеціанської комісії, поінформував членів комісії.

Інтерес, я Вам скажу, величезний. Експерти це унікальне явище, з точки зору європейських традицій конституціоналізму, хочуть дослідити. Він поінформував, що домовилися таким чином, що за короткий період часу, до грудневої сесії Венеціанської комісії, комісія надасть свої рекомендації. Для цього в тому числі експерти і приїдуть до України.

– Пані Новікова, для слухачів нагадайте, чому Венеціанська комісія розглядала саме це питання, після чого відбувся запит ПАРЄ?

Юлія Новікова:
ПАРЄ готувала висновок щодо функціонування демократичних інститутів в Україні. І саме напередодні цього ж прийняття резолюції було ухвалене рішення КСУ. Тому доповідачі ПАРЄ не мали можливості дослідити ситуацію, наскільки це рішення КСУ вплинуло на ситуацію навколо демократичних інститутів в Україні.

Тому на Моніторинговому комітеті ПАРЄ було ухвалене таке рішення про направлення запиту чи звернення до Венеціанської комісії з проханням надати її висновки з цього приводу. Це цілком зрозуміло, це цілком нормально. Я думаю, що такі висновки будуть надані.

Одначе я хочу зауважити таке, що, наскільки мені відомо, доповідач цього питання сказав, що рішення КСУ від 30 вересня є остаточним, відповідає закону, і комісія не ставитиме його під сумнів.

Одначе він зазначив, що «проблеми юридичної визначеності легітимності державних інститутів у зв’язку з рішенням КСУ потребують детального вивчення». І отут я цілком розумію позицію комісії, що вони мають на увазі, а це те, навколо чого ведеться зараз дискусія і в політичних колах України)…

Марина Ставнійчук:
Подальші шляхи реальної конституційної реформи. Подальшої, глибокої, комплексної конституційної реформи.

Юлія Новікова: Так. Можна поставити запитання так, можна поставити інакше.

У нас виникають питання зараз, на які строки має працювати Президент, на які строки має працювати Верховна Рада? І великі дискусії з цього питання. Я думаю, що Венеціанська комісія ставить перед собою завдання дати відповіді на ці питання.

Але казати про якісь юридичні прогалини, то мені також здається це несправедливим. Чому я так кажу? Тому що ми знаємо, що є такі принципи, як, по-перше, закон не має зворотної сили, а по-друге, всі закони України діють у тій частині, що не суперечать діючому Основному Закону України. І ці принципи не підлягають будь-якому оскарженню, вони працюють. Тому казати про якусь суттєву юридичну невизначеність зараз неможливо.

– Томас Маркерт також сказав в інтерв’ю Першому національному, що немає в Європі випадків, коли б конституційний суд відміняв рішення парламенту.

Томас Маркерт:
Звісно, немає нічого особливого в тому, що через декілька років парламент вирішує вдосконалити деякі попередні зміни до Конституції. Але справді вкрай незвичайним є повне повернення конституційної реформи через кілька років після її прийняття. І особливо, коли це робить не парламент, який ухвалював цю реформу, а КСУ.


Марина Ставнійчук:
Насправді і Венеціанська комісія, і Рада Європи певною мірою стурбовані тією ситуацією, бо як би нам не хотілося сказати, що в нас усе гаразд, не зовсім усе гаразд насправді. І правова невизначеність – це достатньо серйозна проблема для кожного конституційного ладу в кожній державі. І те, що сьогодні одні органи в державі (візьмімо, як приклад, ЦВК) вважають, що це має бути в 2012 році, інші вважають, що це має бути в 2011 році. А до повноважень цього органу належить питання визначення дати виборів і призначення безпосередньо.

Є цілий ряд інших питань: обсягу повноважень Президента, Верховної Ради, легітимності уряду в цих умовах. Є питання виконання функцій загального нагляду Генеральною прокуратурою і таке інше. Насправді ситуація складна.

Інше питання, що безвихідних ситуацій не буває. Венеціанська комісія звернула увагу, що це рішення КСУ створило умови правової невизначеності. Але чому Томас Маркерт говорив про те, чому це виходить за межі традицій конституціоналізму європейського? Дійсно, конституційні суди в окремих країнах, де це прямо передбачено конституцією країни, мають повноваження щодо післяконституційного контролю, після того, як закони набувають чинності.

Але в жодній європейській країні не було такого випадку, коли б Консуд дійсно замість парламенту, замість спільної роботи парламенту, у нас до цього питання долучений Президент України, а в окремих питаннях, коли це стосується 1, 3, 13 розділів, і народ України, вирішував би, скажімо, якісь питання зміни конституційного ладу.

Обережність і правова тонкість цієї ситуації полягають в тому, що рішення КСУ, яким би воно не було до певної міри суперечливим, скажімо, щодо попередніх позицій рішень КСУ або ж таким, яке вийшло за межі повноважень КСУ, дійсно має остаточний характер і обов’язкове до виконання.

– А як далі розвиватиметься ситуація, як Ви вважаєте?

Марина Ставнійчук:
Єдиного порядку щодо правильного внесення змін, доповнень чи прийняття нової Конституції не існує в Європі.У кожній країні свій порядок.

Але існують європейські стандарти, які говорять про те, що за будь-яких умов зміст Конституції повинен визначати єдиний законодавчий орган, у даному випадку, коли йдеться про змішану республіку, якою є Україна, безпосередньо за участі Президента і народу. Ось і з цієї позиції й буде оцінюватися ситуація.

Юлія Новікова:
Дуже важливо зараз розуміти, що рішення КСУ може видаватися комусь таким надзвичайним, що виходить з європейських традицій, але воно є вторинним. І це рішення було ухвалене тільки тому, що відбулася надзвичайна ситуація.

Надзвичайна ситуація була, коли приймався закон 2222. Він був ухвалений з порушенням процедури, визначеної Конституцією України. І саме про це було рішення КСУ.

– Але ще було друге і третє рішення КСУ. Це те, де він перевищив свої повноваження.

Юлія Новікова:
Первинна подія – це ухвалення змін до Конституції з порушенням самої Конституції. І я впевнена, що ніколи в Європі цього не відбувалося, тому ніколи в Європі не відбувалося й таких рішень КСУ. І це важливо розуміти.

Марина Ставнійчук:
Я думаю, що громадян все-таки треба інформувати об’єктивно.

Ви праві, Юліє, в тому, що певні порушення процедури в 2004 році були. І Рада Європи, в тому числі й Венеціанська комісія весь час говорили, що треба провести процедуру змін і доповнень до Конституції України в 2004 році до конституційного порядку. На цьому дійсно наголошували декілька разів європейські структури.

Але в нас набагато складніші ситуації, що сам КСУ. Це суто такі складні конституційні проблеми, але люди мусять думати, аналізувати ситуацію. До речі, і сама владна команда також повинна розуміти правильно і ставити діагноз правильно ситуації, яка сьогодні відбувається, задля того, щоб правильно рухатися вперед, бо то вже все в минулому. Нам треба думати, як треба розвивати країну.

– Виходячи з того, про що сказав Томас Маркерт, влада розуміє.

Марина Ставнійчук:
Тут парадокс полягає в тому, що 5 жовтня 2008 року КСУ вже розглядав це питання за поданням 102 народних депутатів України. Його правова позиція полягала в тому, що закону 2222 не існує, він виконав свою функцію, він є тілом, положеннями Конституції.

І з огляду на це, складно виглядає прийняття через 1,5 року рішення, яким КСУ визнав неконституційним положення закону 2222, якого в принципі 1,5 року тому, як він сказав, не існує. Саме тому у попередніх коментарях той же Томас Маркерт говорив про те, що дивним, з точки зору європейських традицій, виглядає те, як же так вийшло, що КСУ визнав неконституційними положення Конституції.

Я це говорю не для того, щоб критикувати чи ускладнювати, нагнітати ситуацію. Це є правда. Ці два рішення КСУ, які мають взаємовиключний характер, діють. І ось у цьому якраз і полягає правова невизначеність.

Юлія Новікова:
Це рішення КСУ було визнане законним, і воно є законним. І воно дійсно відповідає Конституції, законам України.

Марина Ставнійчук: Його ніхто не може визнати законним чи незаконним.

Юлія Новікова: Тут навіть у коментарях доповідач каже, що вони визнають його законним.

Марина Ставнійчук:
Через конституційну пікантність орган, який має надавати рішення рекомендаційного характеру, намагатиметься відійти від політики. Бо в цьому рішенні дуже багато політики
Слово «законним» не вживалося. Але не може Венеціанська комісія сказати, законним чи не законним. Венеціанська комісія проаналізує зміст і, виходячи з європейських традицій, буде рекомендувати Україні, я думаю, що через таку конституційну невизначеність, через конституційну пікантність, скоріш за все, орган, який має надавати рішення рекомендаційного характеру, намагатиметься відійти від політики. Бо в цьому рішенні дуже багато політики. І Ви, і я це чітко розуміємо.

– Але якщо він дасть ці рекомендації, якщо ж ці рекомендації будуть негативними, то з нас не знімуть моніторинг ПАРЄ. Я правильно розумію?

Марина Ставнійчук:
І так не знімуть.

Юлія Новікова:
В листопаді комісія дасть свої висновки. Будуть такого напрямку, що треба зробити це, це, треба прийняти такі, такі закони, треба врегулювати такі, такі процедури. Не скажуть вертаємося назад
Я більш ніж упевнена, що вони не будуть негативними.

Я наведу приблизний текст резолюції ПАРЄ, яка була після реформи 2004-2005 років. ПАРЄ казала, що це прийняття закону 2222 з порушенням процедури може призвести у подальшому визнання КСУ цього закону недійсним. Це те ж саме, що відбулося.

Тому я думаю, що КСУ прийняв нормальне рішення, і воно має бути реалізоване. Вже реалізоване. Я думаю, що ми побачимо це, у листопаді буде аналіз, і комісія дасть свої висновки.

Але я більш ніж упевнена, що вони будуть такого напрямку, що треба зробити це, треба ухвалити такі й такі закони. Не скажуть, що це загалом усе неправильно, вертаймося назад.

– Тоді ж там говорилося про легітимність органів влади.

Юлія Новікова:
Я вважаю, що зараз влада і Верховна Рада України ухвалюють ті закони, які потрібні для того, щоб привести у відповідність до Конституції, яка діє на даний час.

– Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухач:
Я сьогодні бачив одну машину з великим прапорцем Партії регіонів. Я підійшов до тих, хто там сиділи, і питаю: «Бандити?» Вони кажуть: «Бандити!» Я їм кажу: «Нехай вас Бог благословить, щоб ви стали порядними людьми». Вони подякували мені.

І ще. Те, що сьогодні робить Партія регіонів і більшість, то це не закони. І це не рішення КСУ…


Юлія Новікова: Дуже багато шаблонів і дуже багато ярликів таких було навішано на обидві політичні сили. І ми зараз є заручниками тієї минулої політики, коли політичні сили рухалися на роз’єднання людей, на протистояння між людьми.

Я нікого зараз не хочу звинувачувати в якійсь некоректності стосовно Президента України, таке інше. Я хочу лише сказати, що ми повинні бути більш толерантними, наближатися один до одного. Ми будемо сильними, коли ми будемо єдині, коли ми будемо вболівати за єдині цілі. І це те, до чого я, як член Партії регіонів, прагну.

– Ми маємо запитання від радіослухачів.

Слухачка (переклад): Чи можна весь час обманювати усіх? І чому режим Януковича веде себе по відношенню до власного народу, як шахрай?

Юлія Новікова:
Це загальне запитання, нібито всі у всьому всіх обманюють. Мені здається, що треба просто вникати в те, що відбувається, якось намагатися зрозуміти дії влади, дії владних інститутів. Я думаю, що ми будемо це робити. А владі треба пояснювати свої кроки, щоб люди розуміли, що вона робить.

– Поясніть мені тоді, будь ласка, крок сьогоднішній парламенту. Депутати скасували своє голосування за направлення до КСУ змін до Конституції щодо терміну повноважень Президента і парламенту. Раніше ж планували подати це.

Юлія Новікова:
Має бути єдиний підхід, який будується на принципі, що закон не має зворотної сили. Всі спекуляції про те, що Верховна Рада має робити до 2015 року, не мають бути справедливими
Я думаю, що це питання одне з тих, про які говорила пані Марина і про які ми зараз говоримо у цій студії.

Дійсно постає питання, хто на які строки має бути обраний, хто на які строки вже з обраних органів має діяти? Я думаю, що тут може бути і має бути єдиний підхід, який будується на принципі, що закон не має зворотної сили, тобто всі спекуляції про те, що Верховна Рада має робити до 2015 року або до якогось іншого року, не мають бути справедливими…

– Наскільки я розумію, за чинною Конституцією 1996 року, Верховна Рада має працювати до 2011 року. Але не всі так вважають. Але депутати Верховної Ради минулого тижня говорили про те, що буде подання до КСУ. Сьогодні ви це своє рішення відмінили.

Марина Ставнійчук:У
самому законопроекті про зміни і доповнення, не дивлячись на те, що він декілька разів змінювався, є ціла купа неточностей юридичних і помилок. І абсолютно зрозуміло, що коли в перехідних положеннях не вирішене питання проведення майбутніх виборів обласної ради в Тернополі, у місті Києві, де були позачергові вибори, це питання не враховане. І там є ще цілий ряд питань, які вимагають юридичного…

– Це просто депутати вирішили, що це недоліки?

Марина Ставнійчук:
Іноді краще скасувати і не створювати зайвих проблем, доопрацювати відповідний законопроект внесення змін і доповнень до Конституції, як належить, і тільки після того направляти до КСУ.

– Зараз буде доопрацювання?

Юлія Новікова:
Побажання про синхронізацію виборів: місцевих виборів, виборів Президента і виборів Верховної Ради - це має під собою логіку. Не повинно трусити країну кожен рік
Я думаю, що так. Треба вирішити питання. Оці побажання були неодноразово, які висловлювалися різними силами, в тому числі і Президентом України, про синхронізацію виборів: місцевих виборів, виборів Президента і виборів Верховної Ради - це має під собою логіку, з будь-яких точок зору. Не повинно трусити країну кожен рік.

– Виборчий процес до Верховної Ради починається за 125 днів. Як вийти з цієї колізії?

Марина Ставнійчук:
Тут терміново повинен бути доопрацьований законопроект. КСУ повинен дати за швидкою процедурою, а законодавство дає йому таку можливість – упродовж місяця вирішити питання. А в принципі складнощі не такі-то й великі. Це можна вирішити і за два тижні.

Але я давно вже говорила і писала про те, що Україні потрібно синхронізувати і за короткий період часу проводити всі виборчі цикли. Бо насправді безкінечні виборчі перегони не додають ні розвитку економіки, нічому. І добре, що вловили цю ініціативу. Ця ініціатива не належить Партії регіонів, на жаль, історично. Але добре, що ви її взяли.

Два приклади країн: Росія і Франції. Вони живуть десь приблизно за таким виборчим циклом.

Але, Інно, дати проведення виборів – це одне питання, якість виборчого законодавства і те, що ми маємо з законодавством про місцеві вибори, то це є неприпустимим фактом, який треба негайно міняти і виходити на проблему Виборчого кодексу, говорити про те, що Україні потрібна нова якість виборчого законодавства.

– І як з новою якістю виборчого законодавства, коли політична сила, пануюча у Верховній Раді і в країні, буде працювати над виборчим законодавством?

Юлія Новікова:
Мені взагалі приємно, що ми зараз знаходимо спільні точки зору і розуміння. Це дуже важливо. Це свідчить про багато.

Хочу сказати, що є воля, є політична воля виконувати нормальні, здорові речі і втілювати їх в наше життя, покращувати нашу політичну систему з тим, щоб ми жили стабільно, бо це відображається на всіх питаннях. Це база для того, щоб країна розвивалася, жила нормально.

Щодо виборчого законодавства, то у цій нещодавній резолюції ПАРЄ вказано на те, що Україні рекомендується розробити виборче законодавство.

Щодо цього закону про місцеві вибори, то я персонально бачу в ньому і позитивні сторони, і недоліки. Що я маю на увазі, коли кажу про позитивні сторони? Що ми повернулися ще до рішення КСУ, до 50% мажоритарної системи. Дуже важливим кроком був відхід від цього імперативного мандату.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG