«Гуманітарним українсько-норвезьким контактам майже тисяча років, – зазначає Посол Норвегії Олав Берстад. – Вони інтенсивно розвивалися від доби Київської Русі. І нині ми маємо що продемонструвати одне одному! Зараз починаємо промоцію норвезької літератури в Україні. і української – у Норвегії. Адже сучасна норвезька література дуже цікава! Отже, маємо Дні літератури України у Норвегії, а у Львові буквально за місяць – представлення книги перекладів Бйонсона, у рамках Року Бйонсона – Нобелівського лауреата з літератури, сто років йому виповнюється. Він писав про Україну та українців».
«Українці ідуть!». Через Норвегію – по Європі…
«Проект охоплює всю Європу. Але ми вирішили почати зі Скандинавських країн, з Норвегії як найменш відомої для нас країни, – розповідає Анетта Антоненко. – Вибрали Норвегію ще й тому, що я отримала повідомлення про те, що в Осло цього року будуть зустрічі з російськими видавцями та російськими авторами. Я вирішила, що це неправильно, треба розрізнити Україну і Росію. І тут дуже добре склалася ситуація: аташе у Посольстві України в Норвегії – перекладач, з яким я недавно видала книгу! І вона допомогла нам розпочати цей наш проект…».
Тож українське посольство долучилось до ініціативи видавців і організувало перевезення книжок дипломатичною поштою та інформаційну підтримку у Норвегії для «Книжкових ініціатив».
Учасники проекту категорично проти, щоб державні інституції втручались у його здійснення, оскільки проект має характер громадської ініціативи.
«Якщо держава у цілому проводить доволі тупу культурну політику, то хтось має створити цьому альтернативу, – зауважує координатор проекту Елеонора Симонова. – І оці горизонтальні контакти видавців українських та видавців європейських можуть стати підвалинами нових, якихось загальних стосунків між громадянськими суспільствами різних країн і долучити Україну в усі європейські культурні процеси».
А вже видавець Олександр Красовицький ззначає: «Ми не кличемо у наш проект владу, бо у нас інше завдання. Ми хочемо, щоб європейці зрозуміли: Україна – одна з найбільших країн Європи, і її культура вельми важлива для європейської спільноти. Але, на жаль, міжкультурні контакти з Україною ще не розвинені, і стереотипи щодо України не подолані. Маємо їх долати, маємо показувати інтелектуальну, освічену, культурну спільноту українську».
Тож «Українські книжкові ініціативи» розпочинають турне за маршрутом Норвегія – Польща – Франція – Німеччина. За словами Симонової та Антоненко, мандри триватимуть не менше п’яти років. А цього часу достатньо, щоб європейці збагнули: українська література – частина літературного, культурного простору Європи. А отже – увага, українці ідуть!