Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 12:20

Дискусія довкола статистичних даних, які оприлюднює Держкомстат України, становить не лише професійний інтерес. Ці показники важливі для кожного громадянина, а надто малозабезпеченого. Адже саме на базі статистики формується мінімальний прожитковий мінімум та споживчий кошик.

Скандал із дивовижними вересневими показниками інфляції від Держкомстату отримав продовження. Тоді попри стрімкий злет цін – деякі продукти подорожчали в рази –Держкомстат зафіксував інфляцію лише 2,9%! Опозиція одразу звинуватила владу в підтасовуванні статистичних даних і навела альтернативні дані, за якими інфляція склала 58,7%.

Як стало відомо кореспондентові Радіо Свобода з джерел, що заслуговують на довіру, реальний показник інфляції у вересні склав 10–15%. А рішення про його «кореляцію» до 2,9% ухвалили на найвищому політичному рівні.

При цьому керувалися двома міркуваннями. По-перше, на носі були місцеві вибори – і реальний інфляційний показник став би козирем у руках опозиції. По-друге, був, так би мовити, і «державницький» аргумент: не лякати споживачів. Адже вказати правдиву цифру означало б спровокувати споживача, який почне все вимітати, «поки не подорожчало», тобто поширити інфляційні очікування.

Утім, у підсумку «турбота про людей» теж мала б відбитися на виборчій кампанії. Тож владні «по-перше» і «по-друге» виросли з одного кореня.

Тепер опозиціонери зажадали створення тимчасової парламентської слідчої комісії, яка б мала розслідувати вересневий статистичний казус. Тішить, що опозиціонери не лише викрили владу, але й запропонували конструктивну альтернативу: зміни до закону про прожитковий мінімум щодо формування споживчого кошика. Адже саме недосконалість закону дозволяє маніпулювати статистичними даними.

Щоправда, в Держкомстаті твердять, що його методика підрахунку прожиткового мінімуму та споживчого кошика цілком відповідає міжнародним стандартам. Натомість голова комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва депутат-б'ютівець Наталя Королевська, яка подала відповідний законопроект, зазначає: якщо в Німеччині такий підрахунок робиться на основі аналізу цін на 450 товарів, у Литві – на 350 товарів, то в Україні – лише на 250.

Щоправда, і теперішня опозиція, коли була владою, не надто «дружила» зі статистикою. Особливо у розпал кризи. Тоді опоненти звинувачували Кабмін Юлії Тимошенко в тому, що він приховує статистичні дані.

Треба також наголосити, що інфляційний показник – це не питання професійної дискусії, а фактор, який має дуже велике значення для багатьох громадян, а передусім для малозабезпечених. Адже саме показник інфляції має прямий стосунок до розрахунку прожиткового мінімуму та споживчого кошика. А враховуючи те, що Україна – одна з найбідніших країн у Європі (бідніша лише Молдова), – це взагалі одна з найактуальніших для «маленького українця» проблем.

До речі, зараз профспілки провели експеримент: запропонували кільком людям прожити на мінімальний прожитковий мінімум. Серед іншого, експериментальним шляхом було встановлено, що люди не змогли собі дозволити купувати значну частку тих продуктів, на яких розраховується споживчий кошик.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG