У карпатському селі Верхнє Синьовидне, що на Львівщині, зібрались ті люди, які шанують українське слово, бережуть пам’ять про мецената і засновника конкурсу з української мови Петра Яцика. Він народився у 1921 році у Верхньому Синьовидному. Наступного року відомому українцеві мало б виповнитись 90, і 10 років від дня відходу у вічний світ.
У Верхньому Синьовидному Петро Яцик навчався у сільській школі, але доля так склалась, що у 1949 році йому довелось потрапити у Канаду. Чоловік мав власну будівельну компанію, але водночас був великим меценатом і дбав про збереження рідної мови. За життя заснував Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» та ініціював проведення конкурсу української мови серед молоді. Якщо говорити мовою цифр, то Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій в Едмонтоні, за його сприяння відкрито спеціальний український відділ при Колумбійському університеті, видано численні монографії, книжки. Сума пожертв мецената на українські інституції була понад 16 мільйонів доларів.
Той, хто зневажає рідну мову – зневажає себе
Перший Міжнародний конкурс знавців української мови за ініціативи Петра Яцика провели 10 років тому. Цього року Міносвіти спершу не підтримало проведення цього конкурсу, але львів’яни настоювали на своєму і вирішили його відкрити у рідному селі мецената. За словами письменника Михайла Слабошпицького, громадськість таки зуміла вплинути на Міносвіти, і в День української писемності та мови конкурс відкриють на базі Дніпропетровського національного університету. На Львівщині премії для найкращих знавців української мови становлять від трьох до семи тисяч гривень.
Письменник Михайло Слабошпицький зауважує, що для українців дуже важливо навчитись шанувати рідну мову, не соромитись її і не ототожнювати зі владою та ситуацією в країні. Українську мову потрібно робити модною передусім для самих українців. А для цього, каже Михайло Слабошпицький, потрібно докласти чимало зусиль, як в гуманітарній галузі, так і економіці.
Сьогодні і у Києві на Майдані влаштують флешмоб. Ініціатори акції писатимуть свічками гасло «Відчуй смак рідної мови», щоб бодай у такий спосіб привернути увагу молодих українців до рідної мови та культури.
«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, – писав письменник Олесь Гончар, – не може й сам викликати поваги до себе». І, мабуть, кращого рецепту для збереження і пошанування рідної мови немає, як просто нею щоденно розмовляти.
У Верхньому Синьовидному Петро Яцик навчався у сільській школі, але доля так склалась, що у 1949 році йому довелось потрапити у Канаду. Чоловік мав власну будівельну компанію, але водночас був великим меценатом і дбав про збереження рідної мови. За життя заснував Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» та ініціював проведення конкурсу української мови серед молоді. Якщо говорити мовою цифр, то Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій в Едмонтоні, за його сприяння відкрито спеціальний український відділ при Колумбійському університеті, видано численні монографії, книжки. Сума пожертв мецената на українські інституції була понад 16 мільйонів доларів.
Той, хто зневажає рідну мову – зневажає себе
Перший Міжнародний конкурс знавців української мови за ініціативи Петра Яцика провели 10 років тому. Цього року Міносвіти спершу не підтримало проведення цього конкурсу, але львів’яни настоювали на своєму і вирішили його відкрити у рідному селі мецената. За словами письменника Михайла Слабошпицького, громадськість таки зуміла вплинути на Міносвіти, і в День української писемності та мови конкурс відкриють на базі Дніпропетровського національного університету. На Львівщині премії для найкращих знавців української мови становлять від трьох до семи тисяч гривень.
Письменник Михайло Слабошпицький зауважує, що для українців дуже важливо навчитись шанувати рідну мову, не соромитись її і не ототожнювати зі владою та ситуацією в країні. Українську мову потрібно робити модною передусім для самих українців. А для цього, каже Михайло Слабошпицький, потрібно докласти чимало зусиль, як в гуманітарній галузі, так і економіці.
Сьогодні і у Києві на Майдані влаштують флешмоб. Ініціатори акції писатимуть свічками гасло «Відчуй смак рідної мови», щоб бодай у такий спосіб привернути увагу молодих українців до рідної мови та культури.
«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, – писав письменник Олесь Гончар, – не може й сам викликати поваги до себе». І, мабуть, кращого рецепту для збереження і пошанування рідної мови немає, як просто нею щоденно розмовляти.
