Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 10:02

Київ – У вівторок у Києві відкрилась Міжнародна конференція, присвячена розвитку інноваційних досліджень в Україні та їхнього впровадження в роботу українських підприємств та компаній. Основні проблеми, які обговорюють учасники конференції, – як зробити ефективним процес перетворення досягнень вітчизняних науковців у капітал; якими є умови, необхідні для розвитку українських інноваційних технологій. Учасники конференції дійшли висновку, що бізнес і держава мають об’єднатися задля розвитку української науки.

У стінах Національного технічного університету «КПІ» сьогодні обговорювали проблеми української науки та її спроможність створювати інноваційні технології.

Сергій Тігіпко хоче рятувати інновації через венчурні фонди


На широку державну фінансову підтримку розвитку інноваційних технологій українські науковці нехай особливо не розраховують – через економічну кризу в країні, одразу ж наголосив віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко.

«Потрібно думати вже сьогодні про державно-приватне партнерство. І я переконаний, що тенденції нас будуть спонукати до того, щоб ми думали про створення державних венчурних фондів, де би ми разом із бізнесом вкладали в певні «старт-апи», де ми б як держава залишались акціонерами. І змогли б таким більш ефективним способом виходити на впровадження інновацій та на підтримку наших науковців», – зазначив віце-прем’єр.

На необхідності пошуку інших джерел фінансування сучасної української науки також наголосив і заступник міністра освіти та науки Віктор Івченко.

«Годі сподіватися нам на бюджетні асигнування – їх скоріше всього не буде, – зазначив Віктор Івченко. – Державна підтримка – це додатковий стимул, додатковий ресурс, який надається в економічно розвинутий країнах. Існують відпрацьовані в усьому світі технології роботи фінансової системи, яка забезпечує інноваційний процес. І саме на створенні таких інститутів нам треба зараз зосередитись».

Кластери: що для Європи добре – в Україні може не спрацювати

За словами Віктора Івченка у 2009 році Національна академія наук розробила рекомендації щодо створення так званих інноваційних кластерів.
В академії наук переконані, що такі економічні утворення стануть дієвим інструментом впровадження інновацій. Кластер – це група локалізованих взаємозалежних компаній, інфраструктури, науково-дослідних інститутів, вишів та інших організацій, які взаємодоповнюють один одного. В уряді переконані, що саме інноваційні кластери врятують не лише українську науку, а й економіку загалом.

Водночас економічний експерт Сергій Кисельов, окрім позитиву створення інноваційних кластерів, зауважує і про певні ризики, якими може супроводжуватись така практика.

«Може бути певна небезпека, що під такі речі будуть намагатися просити певні фінансові пільги, щоб ми не повернулися до ситуації з вільними економічними зонами, коли начебто під інноваційні проекти просили кошти, а потім виходило, що цими коштами користувалися зовсім не ті, хто мав би користуватися», – говорить економічний експерт Сергій Кисельов.

В Україні витрати на науку менше 1% ВВП

Вже сьогодні держава, яка претендує на членство в ЄС, повинна витрачати на наукові потреби не менш 2% ВВП, інакше її заявок просто не розглядатимуть.

За інформацією Міністерства науки та освіти України, в минулому році питома вага витрат на науку становила менше 1% ВВП, у тому числі кошти державного бюджету становили всього третину від загальної суми.

Такі показники є дуже низькими не лише у порівнянні з такими країнами, як США, Японія чи Німеччина. Навіть у північної сусідки України – Росії – ці цифри мінімум у два рази вищі.

Але і ті кошти, які українська держава виділяє на розвиток науки, на 70-90% йдуть на виплату заробітної платні науковим працівникам. І лише те, що залишається, йде на розвиток науки.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG