Лідер опозиційних сил М’янми Аун Сан Су Чжи заявила в неділю, що не відступить від своєї боротьби за демократію в країні, але закликала до компромісів із іншими політичними партіями і з владною військовою хунтою.
У першому після звільнення з-під домашнього арешту інтерв’ю, яке вона дала британській телерадіокомпанії «Бі-Бі-Сі», 65-літня лауреат Нобелівської премії миру заявила, що хотіла б зустрітися з керівниками військового режиму, щоб домовлятися про національне примирення.
За її словами, владі і опозиції настав час прямо назвати розбіжності, щоб домовлятися про їхнє подолання.
Щойно в суботу Аун Сан Су Чжи була звільнена з-під домашнього арешту, під яким пробула останні сім з половиною років. Загалом вона пробула під домашнім арештом чи в ув’язненні понад 15 років із останніх 21 року свого життя.
Через перебування під арештом вона не мала права брати участі в парламентських виборах, які відбулися минулої неділі – вперше за 20 років. Так само ці вибори бойкотувала її партія, Національний союз за демократію.
Правозахисники заявляють, що ці вибори були бутафорією, яка мала на меті зміцнити владу військових.
На попередніх виборах 1990 року переміг саме Національний союз за демократію, але хунта тоді не визнала їхніх результатів.
У першому після звільнення з-під домашнього арешту інтерв’ю, яке вона дала британській телерадіокомпанії «Бі-Бі-Сі», 65-літня лауреат Нобелівської премії миру заявила, що хотіла б зустрітися з керівниками військового режиму, щоб домовлятися про національне примирення.
За її словами, владі і опозиції настав час прямо назвати розбіжності, щоб домовлятися про їхнє подолання.
Щойно в суботу Аун Сан Су Чжи була звільнена з-під домашнього арешту, під яким пробула останні сім з половиною років. Загалом вона пробула під домашнім арештом чи в ув’язненні понад 15 років із останніх 21 року свого життя.
Через перебування під арештом вона не мала права брати участі в парламентських виборах, які відбулися минулої неділі – вперше за 20 років. Так само ці вибори бойкотувала її партія, Національний союз за демократію.
Правозахисники заявляють, що ці вибори були бутафорією, яка мала на меті зміцнити владу військових.
На попередніх виборах 1990 року переміг саме Національний союз за демократію, але хунта тоді не визнала їхніх результатів.
