Доступність посилання

21 Листопад 2018, Київ 09:32

Хто і що насправді краде в Україні


Можливо, я помиляюся, але не доводилося чути, щоб якась провідна британська газета у разі, коли йдеться не про якусь мафіозну групу чи клуб клептоманів, а про геть усю націю, винесла на першу сторінку заголовок великим кеглем: “Everyone is a thief!” Чи польська щоб надрукувала в аналогічному випадку: „Wszyscy są złodzieje!” Ба, навіть про російську пресу я нічого подібного не чув (ні, про крадіжку як національну ознаку вони пишуть – але у тому сенсі, що українці крадуть російський газ…).

А от в Україні газета «Сегодня» (щоденний наклад понад 114 тисяч примірників) 11 листопада вийшла із заголовком: «Воруют все!» – себто: «Крадуть усі!»

Підзаголовки конкретизують заголовок (подаю їх у перекладі українською):

«Із супермаркетів навіть нардепи виносять ковбасу».

«Українці несуть повз касу жуйки, шкарпетки і навіть плазмові телевізори».


І наступні дві фрази тексту на першій шпальті, ще більш конкретні: «З появою супермаркетів крадіжка товарів стала ледь не національним спортом. Наше опитування на вулиці (йдеться про Київ – С. Г.) показало, що 20 із 25 осіб хоч раз що-небудь поцупили…»

Ба, виявляється, що за цих обставин «нардепи крадуть м’ясо». Саме таку назву має стаття у «Сегодня» на 11-й сторінці. Одне слово – українці є нацією злодіїв, і з цим нічого не зробиш. Адже крадуть усі!

У розладі з логікою, зате з повагою до бандитизму

При ретельному читанні текстів про магазинних злодюжок стає зрозуміло, що будь-які підстави для винесених у заголовки та підзаголовки узагальнень відсутні. Адже 25 опитаних на вулиці непрофесійними анкетувальниками (за якими ознаками відбирали опитаних киян – не сказано) – надто мала, сказати б, нікчемна «соціологічна» вибірка для висновків будь-якого штибу.

Ба більше: якщо навіть із 25 крали 20, то це вже не «всі». Так само далеко не всі, а тільки деякі українці «несуть повз касу жуйки, шкарпетки і навіть плазмові телевізори». За словами охоронників супермаркетів, щодня фіксується десь по десятку таких випадків (на тисячі відвідувачів).

А що стосується «нардепів, які крадуть м’ясо», то у газеті аж тричі обіграний випадок із одним-єдиним депутатом, котрий намагався поцупити у супермаркеті сирокопчену ковбасу та м’ясо в упаковці. Іншими словами, констатація, що для українців «крадіжка товарів стала ледь не національним спортом», безпідставна.

Але ж далеко не кожен із читачів «Сегодня» ретельно вчитується у текст і далеко не кожен вивчав у виші аристотелівську логіку. А запам’ятовується передусім написане великими літерами, коротко й однозначно, хай і невірно.

І це стосується не тільки статей про магазинні крадіжки. На другій шпальті газети – заголовок великими літерами: «Ринок голосує за російську мову». І знов-таки – з тексту такий висновок зовсім не випливає. Бо у випадку ФМ-радіостанцій, скажімо, йдеться про «дорослих людей, вихованих у часи Радянського Союзу», які звикли до російської мови. Звички тоталітарного часу – це, видається, вельми сумнівний аргумент у ринкових питаннях…

Ба більше: якщо у Криму й Одесі західні кінофільми йдуть, дубльовані російською мовою, то причиною цього насправді є не ринок, а його відсутність, себто монополізація у певних регіонах кінопрокату російськими фірмами та їхніми дочірніми відгалуженнями. Але годі шукати ці нюанси на сторінках «Сегодня». Читачів напучують: «ринок голосує за російську мову». Чим підштовхують до «самостійного» висновку: хочете ринкової економіки? Розмовляйте російською!

А ще «Сегодня» радує читачів вісткою з «культурного фронту»: «Зйомки продовження культової бандитської саги «Бригада» наближаються до кінця – днями у Москві дознімуть останні епізоди!»

Немає тільки «дрібненького» уточнення: для кого це культового? Якщо для нинішньої влади, то повірити можна; якщо для російської та української інтелігенції – то ні.

Та і для органів правопорядку «культового» у дуже специфічному сенсі: після показу першої «Бригади» чимале число підлітків, у тому числі і в російськомовних регіонах України, вчинили злочини, наслідуючи манеру персонажів серіалу. Не випадково, мабуть, виконавець головної ролі у першій частині Сергій Безруков, зігравши по тому кілька справді серйозних ролей, в тому числі Єшуа Га-Ноцрі в екранізації булгаковського «Майстра та Маргарити», не цікавився, як делікатно зауважили в «Сегодня», продовженням «Бригади»…

Ні, звичайно, кожному своє: українській інтелігенції – американський серіал «Закон і порядок», також кримінальний, але побудований на зовсім інших цінностях, а деяким «дорослим людям, вихованим у часи Радянського Союзу» – «Бригада». Тільки ж не варто забувати, що й у часи СРСР зовсім не всі були інфіковані тоталітарною ідеологією, і не для всіх у ті часи слово «мораль» було порожнім звуком.

Ну, і «на закуску», для тих, хто читає у газетах не тільки заголовки – інтерв’ю з колись скандально відомим російським тележурналістом Невзоровим, персонажем, якого чимале число російських інтелектуалів вважає неонацистом, – аж на газетний розворот.

Більше видання нічим особливим цього дня свою аудиторію не порадувало; можливо, справа в тому, що чверть номера займає телевізійна програма. Навіть Олесь Бузина у своїй традиційній колонці не надто енергійно захищав російську мову та критикував колишніх бютівців…

І все б то ще якось було (ну, справді, Україна – не тільки не Росія, але й не Польща і не Британія), якби секретом Полішинеля не було те, що за «Сегодня» стоїть найбагатший громадянин України й один із найбагатших бізнесменів Європи, народний депутат від Партії регіонів Рінат Ахметов.

Хто і навіщо замовляє таку музику

Чи можливий такий варіант, що у «Сегодня» гроші багато років вкладаються просто так, із любові до незалежного журналістського слова? І в ТРК «Україна» вкладаються так само, і в інші ЗМІ – газети «Салон Дона и Баса», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Приазовский рабочий» тощо, – які входять до ахметовської групи «Систем кепітел менеджмент» (СКМ)? Щодо цього існують серйозні сумніви, і далеко не тільки в автора цих рядків.

А у разі, якщо гроші йдуть не на оплату зовсім не невинних забавок журналістських колективів (захотіли – й заявили: «Воруют все!», заманулося – й написали: «По стране идет стихийная деукраинизация – «мова» уходит из эфира и с улиц»), а на щось більш серйозне, то навіщо спонсорувати постійне й брутальне публічне хамство щодо України та українців, постійні спроби принизити українських достойників (самі дописи Бузини чого тільки варті)?

Ба більше: навіщо публічно дискредитується власник СКМ (якщо «крадуть усі», то…) та орган влади, в якому домінує Партія регіонів, себто Верховна Рада («нардепи крадуть м’ясо»)?

Видається, ці причини якнайкраще окреслила Оксана Пахльовська у статті «Еліта і влада: кара за гИдонізм» в «Українському тижні» за 12–18 листопада. Йдеться про те, щоб позбавити посттоталітарне і постгеноцидне суспільство поведінкових імперативів та моральних авторитетів.

Якщо всі крадуть – то на кого орієнтуватися? Або ні на кого, або на того, хто робить це вправніше за інших. Якщо ринок не сприймає українську мову – то вона або залишається для хатнього вжитку, або йде геть. Якщо культура – це «культова бандитська сага», то бандитські цінності є неодмінною складовою культури.

У підсумку виходять масова неповага до власної культури, відчуття самоприниженості українців, відірваність їх від сучасного світу. «А принижена людина не може бути демократичним виборцем, – пише Пахльовська. – Вона або голосує за руку, яка її б’є, або засвідчує своїм голосом «проти всіх» задавнену і задавлену лють – почуття в цьому випадку безсиле і недієздатне».

Правоту Пахльовської засвідчує бодай те, що в нормальній країні на твердження популярної газети, що «крадуть усі», негайно посипалися б судові позови до редакторів і видавців за приниження національної та особистої гідності від пересічних громадян-читачів. Ну, а приміщення редакції стало б об’єктом не тільки постійних пікетів, але й більш радикальних дій із боку енергійних молодих активістів, для яких злодійство не було, не є і не може бути чимось на кшталт «національного спорту». В Україні ж, якщо хтось зверне увагу на зазначені тексти газети «Сегодня», то хіба що декілька інтелектуалів, адже ще й не такі речі публікувалися у пресі – і нічого…

За таких умов політичне панування Партії регіонів триватиме десятиліття, відповідною буде і можливість «кувати» нові мільярди на металургійних заводах та шахтах із застарілим обладнанням та злиденною оплатою праці трудівників. Тож «Сегодня» знає, про що пише і як пише. От тільки чи всемогутня така «промивка мізків» у сучасну добу?

P. S. Звісно, у разі чийогось публічного обурення редактура газети спробує відкараскатись від надто одіозних своїх «перлів»: мовляв, ми мали на увазі не «всі крадуть», а «все крадуть». Не вийде; у російській мові є спеціальна літера для таких випадків: «Всё воруют!» Цю літеру, між іншим, ще ніхто не скасував, і редактори газети, котра так ревно захищає російську мову, мусять про неї знати, так би мовити, «по службі». Як і про те, що відповідати за спробу вкрасти честь і гідність українців їм коли-небудь доведеться.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Сергій Грабовський

    Публіцист, політолог, історик, член Асоціації українських письменників, член-засновник ГО «Київське братство», автор понад 20 наукових, науково-популярних та публіцистичних книг, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG