Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 17:12

Чи будуть розблоковані в Канкуні переговори по боротьбі з глобальним потеплінням?


Прага – У понеділок на мексиканському курорті Канкуні відкрилася 12-денна міжнародна екологічна конференція ООН. Мета цієї конференції, де беруть участь близько 15 тисяч учасників, розблокувати переговори по боротьбі з глобальним потеплінням, які були фактично зірвані рік тому в Копенгаґені. Україна зобов’язується в Канкуні не перевищити до 2020 року рівня 80 відсотків викидів вуглецю від базового 1990 року.

Перший тиждень конференції в Канкуні пройде в робочих групах, а з 7 грудня розпочнеться зустріч на найвищому рівні, куди прибудуть глави держав і міністри екології та кліматичної політики. Більшість експертів сходяться на тому, що навряд чи вдасться і цього разу ухвалити в Канкуні юридично зобов’язуючий документ замість Кіотського протоколу, дія якого закінчується у 2012 році. Але є сподівання, що цього разу сторони домовляться в деяких конкретних деталях – адаптації до змін клімату, трансферів у знаннях і «зелених» технологіях, про механізми фінансової підтримки країн, які дуже вразливі до негативних наслідків змін клімату.

Міністр у справах охорони навколишнього середовища Німеччини Карстен Зах вважає, що в Канкуні країнам світу важливо домовитися про спільне вирішення дуже серйозного виклику для всього людства: «Зміни клімату викликають велике занепокоєння у людей, це серйозний виклик людському розумові. Ми повинні рухатися до співпраці всіх урядів з метою змін у наших стратегіях розвитку, особливо в енергетиці. Ми повинні знайти консенсус і подолати наші амбіції, щоб знизити теплові викиди в атмосферу на 40 відсотків до 2020 року у порівнянні з рівнем 1990 року. Ми маємо досягнути цього у широкому міжнародному контексті і сподіваємося, що Канкун буде позитивним у плані ухвалення правильних посилів і правильних рішень для спільного руху у майбутнє».

Cерйозна боротьба з кліматичними змінами зашкодить економічному зростанню?

Чільникам з майже 200 країн світу не вдалося домовитися рік тому в данському Копенгагені, де був ухвалений лише документ для загальної інформованості щодо проблеми боротьби з глобальним потеплінням. На думку колишнього виконавчого секретаря ООН з проблем глобального потепління Іво де Бура, в Копенгагені не вдалося домовитися з двох причин: відсутності спільного розуміння очікувань від ухвалених заходів, а також із-за побоювань, що серйозна боротьба з кліматичними змінами зашкодить економічному зростанню, коли чимало країн третього світу підозрюють Захід у використанні проблеми для підтримки поточного економічного статусу-кво.

Україна бере на себе зобов’язання зберегти до 2020 року 80 відсотків викидів парникових газів від базового рівня 1990 року. Про це йдеться у заяві української делегації для участі у конференції в Канкуні. Україна також готова розглядати і ухвалити великі обмеження викидів, якщо економіка країни отримає доступ до фінансів і технічних банків для впровадження низько-вуглецевих енерго-ефективних технологій.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG