Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 05:52

Дніпропетровськ – Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького поповнив свою унікальну колекцію давніх кам’яних скульптур стелою скіфського періоду. Її випадково знайшли на звичайному сільському обійсті під час етнографічної експедиції. А втім, цінній знахідці музейники раділи недовго: дніпропетровські «баби» все стоять просто неба, біля музею, чекаючи на гідне виставкове приміщення.

Гранітну скіфську стелу вагою у 700 кілограмів музейники знайшли в селі Великоолександрівка Васильківського району. Унікальна скульптура, кажуть фахівці, зображує скіфського воїна.

Пам’ятка, якій майже 25 століть, останні десятиріччя лежала на сільському подвір’ї і правила родині Молокових за… хатній поріг. На нього ставили відра та каструлі. Про історичну цінність не підозрювали, каже пенсіонерка Ольга Молокова. «Пролежала 32 роки у нас», – зауважила жінка.

«Бабське» товариство прийняло скіфського воїна

Кам’яні скульптури, подібні до знайденої, зазначають музейники, – рідкість. Вони є тільки у приватних колекціях і продаються з аукціонів за тисячі доларів. Цінний експонат уже привезли до Дніпропетровська і встановили у товаристві скіфських та половецьких «баб» на музейному подвір’ї, просто неба.

Наразі збірка кам’яних експонатів Дніпропетровського історичного музею є найбільшою в Україні і однією з найбільших в Європі – майже сотня скульптур. А втім, музейники не приховують: зберігати раритети стає все важче. Погана екологія, кислотні дощі та вітер з боку заводів – і «баби» невпинно руйнуються.

Сховати ж їх у запасники – теж не вихід, каже фахівець музею Лариса Чурилова. «Кам’яна пластика, коли її довго не виставляють, – теж руйнується», – зазначає вона.

Справа з будівництвом лапідаріуму затягується

Науковці підказали розмістити цінну кам’яну колекцію під захисне скляне склепіння. До Євро-2012, в очікуванні потоку туристів, зі столиці навіть обіцяли гроші. Дніпропетровські архітектори розробили проект, що задовольнив музейників: скляне приміщення – лапідаріуму – площею у 2,5 тисячі квадратних метрів. Але виявилось: біля музею бракує вільної землі. Та й коштів із держбюджету так і не отримали, розповіла Радіо Свобода заступник директора музею з наукової роботи, кандидат історичних наук Валентина Бекетова.

«На цей рік на лапідаріум ніяких коштів не передбачено. На наступний рік – можливо, але бюджету ж поки немає. Потрібно 38 мільйонів гривень. Ми подали документи на те, щоб фінансування було виділене, але відповіді нема», – зазначила заступник директора музею.

Наразі проект лапідаріуму музейники передали до Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Плекають надію на фінансування з наступного року.

Скляне приміщення не єдине, що потрібно для порятунку дніпропетровських «баб». Фахівці наполягають на створенні при музеї реставраційного відділу. Досвід роботи з каменем будуть переймати у реставраторів із Києва та Керчі.

Довідка:

Мода на лапідаріуми (місця на відкритому просторі або в закритому приміщенні, де розташоване натуральне каміння, фрагменти архітектурних деталей, кам’яні скульптури, пам’ятки архітектури) з’явилась у ХІХ столітті. Такі музеї діють у Німеччині, Італії, Франції, Туреччині, Польщі, Китаї, Казахстані. Своєрідним островом-лапідаріумом є всесвітньо відомий острів Пасхи з його велетенськими кам’яними головами.

На теренах України цінна колекція кам’яної пластики античних часів зберігається в Керченському археологічному музеї (у пристосованому приміщенні колишнього кінотеатру). Унікальні зразки давньої кам’яної культової пластики, античних надмогильних пам’ятників і скульптур мають Одеський археологічний музей, Національний музей історії України, Національний заповідник «Хортиця».

На Дніпропетровщині, окрім Дніпропетровського історичного, колекції кам’яної пластики зберігають Нікопольський краєзнавчий та Дніпродзержинський міський музеї.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG