Доступність посилання

ТОП новини
15 грудня 2019, Київ 20:54

«Баби»-безхатьки


Дніпропетровськ – Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького поповнив свою унікальну колекцію давніх кам’яних скульптур стелою скіфського періоду. Її випадково знайшли на звичайному сільському обійсті під час етнографічної експедиції. А втім, цінній знахідці музейники раділи недовго: дніпропетровські «баби» все стоять просто неба, біля музею, чекаючи на гідне виставкове приміщення.

Гранітну скіфську стелу вагою у 700 кілограмів музейники знайшли в селі Великоолександрівка Васильківського району. Унікальна скульптура, кажуть фахівці, зображує скіфського воїна.

Пам’ятка, якій майже 25 століть, останні десятиріччя лежала на сільському подвір’ї і правила родині Молокових за… хатній поріг. На нього ставили відра та каструлі. Про історичну цінність не підозрювали, каже пенсіонерка Ольга Молокова. «Пролежала 32 роки у нас», – зауважила жінка.

«Бабське» товариство прийняло скіфського воїна

Кам’яні скульптури, подібні до знайденої, зазначають музейники, – рідкість. Вони є тільки у приватних колекціях і продаються з аукціонів за тисячі доларів. Цінний експонат уже привезли до Дніпропетровська і встановили у товаристві скіфських та половецьких «баб» на музейному подвір’ї, просто неба.

Наразі збірка кам’яних експонатів Дніпропетровського історичного музею є найбільшою в Україні і однією з найбільших в Європі – майже сотня скульптур. А втім, музейники не приховують: зберігати раритети стає все важче. Погана екологія, кислотні дощі та вітер з боку заводів – і «баби» невпинно руйнуються.

Сховати ж їх у запасники – теж не вихід, каже фахівець музею Лариса Чурилова. «Кам’яна пластика, коли її довго не виставляють, – теж руйнується», – зазначає вона.

Справа з будівництвом лапідаріуму затягується

Науковці підказали розмістити цінну кам’яну колекцію під захисне скляне склепіння. До Євро-2012, в очікуванні потоку туристів, зі столиці навіть обіцяли гроші. Дніпропетровські архітектори розробили проект, що задовольнив музейників: скляне приміщення – лапідаріуму – площею у 2,5 тисячі квадратних метрів. Але виявилось: біля музею бракує вільної землі. Та й коштів із держбюджету так і не отримали, розповіла Радіо Свобода заступник директора музею з наукової роботи, кандидат історичних наук Валентина Бекетова.

«На цей рік на лапідаріум ніяких коштів не передбачено. На наступний рік – можливо, але бюджету ж поки немає. Потрібно 38 мільйонів гривень. Ми подали документи на те, щоб фінансування було виділене, але відповіді нема», – зазначила заступник директора музею.

Наразі проект лапідаріуму музейники передали до Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Плекають надію на фінансування з наступного року.

Скляне приміщення не єдине, що потрібно для порятунку дніпропетровських «баб». Фахівці наполягають на створенні при музеї реставраційного відділу. Досвід роботи з каменем будуть переймати у реставраторів із Києва та Керчі.

Довідка:

Мода на лапідаріуми (місця на відкритому просторі або в закритому приміщенні, де розташоване натуральне каміння, фрагменти архітектурних деталей, кам’яні скульптури, пам’ятки архітектури) з’явилась у ХІХ столітті. Такі музеї діють у Німеччині, Італії, Франції, Туреччині, Польщі, Китаї, Казахстані. Своєрідним островом-лапідаріумом є всесвітньо відомий острів Пасхи з його велетенськими кам’яними головами.

На теренах України цінна колекція кам’яної пластики античних часів зберігається в Керченському археологічному музеї (у пристосованому приміщенні колишнього кінотеатру). Унікальні зразки давньої кам’яної культової пластики, античних надмогильних пам’ятників і скульптур мають Одеський археологічний музей, Національний музей історії України, Національний заповідник «Хортиця».

На Дніпропетровщині, окрім Дніпропетровського історичного, колекції кам’яної пластики зберігають Нікопольський краєзнавчий та Дніпродзержинський міський музеї.

Дивитись коментарі (2)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG