Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:17

Умови праці кожного четвертого українця є шкідливими – Держгіпромнагляд


В Україні зростає рівень професійних захворювань, кажуть у Державному комітеті з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Щороку в 7 тисяч українців вперше виявляють хвороби, які виникли через неналежні умови праці. До 40% втрат працездатності викликані саме такими недугами. При цьому, близько 17 тисяч робітників щороку стають інвалідами. Які саме виробництва вважаються шкідливими? Яких економічних збитків зазнає держава через робітничий травматизм своїх громадян? Яка роль профспілок у забезпеченні гідних умов праці на шкідливих виробництвах? І які можливості є у працівника, щоб домогтися виплати компенсацій за втрачене здоров’я?

Найбільша кількість професійних захворювань – у вугільній сфері, на другому місці соціально-розважальна галузь, на третьому – агропромисловий комплекс. Кожний четвертий українець нині працює у шкідливих виробничих умовах. А так відбувається через те, що в Україні порушена система управління охороною праці, переконаний голова Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Олександр Хохотва.

«Треба підвищувати культуру виробництва. Не поставиш же інспектора біля кожного робітника. Потрібна лише відповідальність! Щоб роботодавець був зацікавлений створювати сприятливі умови праці для працівників. Що таке безпечне робоче місце? Це благополуччя сім’ї, а відповідно, і суспільства! Найпоширеніші професійні хвороби – це силікоз (легенева недуга), радикуліт, віброхвороби. Цим усім страждають шахтарі та видобувачі руди», – розповів голова Держгірпромнагляду.

Кожен шахтар має профзахворювання

Гірник Микола Ткаченко пропрацював 15 років прохідником на шахті. Має другу групу інвалідності й професійне захворювання «антракоз» – це хвороба легенів, яка виникає через систематичне забруднення дихальних шляхів вугільним пилом. Отримує, за його словами, близько півтори тисячі гривень матеріальної допомоги.

«По тисячу метрів проходили проходки. У кожного шахтаря обов’язково буде силікоз чи антракоз. Та що там ті респіратори. Вони ж миттєво забиваються пилом. До того ж, у них тяжко працювати», – каже Микола Ткаченко.

Понад мільйон українців працює у шкідливих умовах праці, з них 240 тисяч – жінки. Про це повідомив головний державний експерт з умов праці міністерства праці і соціальної політики Сергій Рябоконь. Водночас він стверджує, що санітарні умови для українських робітників є суворішими, ніж для західних.

«У нас дуже жорсткі критерії, за якими це відслідковується. Якщо на Заході, то там це прийнято за нормальні умови. У нас, наприклад, швидкість повітря більше 0,1 метра в секунду – це вже шкідливі умови. Вологість повітря понад норму – це також впливає. У нас підземні роботи прирівнюються до особливо шкідливих та особливо важких, а у них такого терміну не передбачено. У нас одна система статистики, у них - інша», – сказав Сергій Рябоконь.

Дешевше попередити!

П’ята частина працівників, що отримали групу інвалідності, є люди працездатного віку 45-50 років. І втрата ними можливості працювати наносить великі збитки економіці, запевняє голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва.

«Найбільш працездатний вік, коли вже і досвід є, і здоров’я ще повинне було б бути, а його вже немає. А враховуючи нашу демографічну кризу, скоро взагалі не буде кому працювати. На профілактику профзахворювань не виділяють ані копійки грошей», – розповів Олександр Хохотва.

На підприємствах вугільної промисловості, де найвищий ризик травматизму і професійних захворювань, профспілки домоглися того, щоб кошти, отримані від кожної п’ятдесятої тонни вугілля йшли на охорону праці, зазначає Михайло Волинець, голова конфедерації вільних профспілок України.

«Ми витрачаємо всі можливі кошти, які збираємо по членських внесках на оздоровлення працівників. Якщо це торкається виробництва хімічної промисловості чи металургії, то це дотримання режиму роботи. Тому що дуже часто в шкідливих умовах змушують людей працювати по 12 годин, мотивуючи тим, що нібито людям це вигідно», – переконує Михайло Волинець.

Якщо людина втратила на роботі здоров’я, українські закони дозволяють їй
домогтися виплати компенсації, розповідає юрист Анастасія Андрєєва. Спочатку треба зібрати всі необхідні документи. Передусім: акт про нещасний випадок на виробництві, або медичну довідку, яка підтверджує, що заявник дійсно зазнав шкоди для здоров’я саме на певному підприємстві.

«Спочатку ця людина повинна йти до роботодавця. Він повинен скласти комісію для того, щоб вирішити це питання. Якщо ця комісія не приходить до висновку, що ця людина має право, тоді висновки цієї комісії в письмовому вигляді (а вона повинна їх отримати в письмовому вигляді, якщо звертається в письмовому вигляді до роботодавця) вона повинна віднести до районного суду і оскаржувати», – радить юрист.

Страховики економічно зацікавлюють роботодавців

Перший заступник дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків Сергій Несторов зауважує, що на виплату компенсацій через втрату працездатності шахтарям інвалідам щороку іде 60 % видаткової частини бюджету, а це близько 5 мільярдів гривень. Із них 90%, за даними поточного року, становлять прямі виплати постраждалим.

«Ми беремо на себе відповідальність за постраждалих, які травмуються на виробництвах. Чим більше травмується працівників, тим більше підприємство сплачує коштів. А от якщо підприємство буде приділяти більше уваги охороні праці, буде менше травматизму, то ми будемо знижувати тариф страхування. Ми маємо створювати економічну зацікавленість компаній у тому, щоб вони більше інвестували в охорону праці й знижували травматизм», – говорить Сергій Несторов.

Наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їхнього попередження. Такими є дані Німецької ради підприємців. В Україні, враховуючи менші витрати на охорону праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці підрахували, що економічні втрати, пов'язані з нещасними випадками, становлять 1% світового валового продукту. На ці кошти можна прогодувати протягом року приблизно 75 мільйонів людей.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG