Польська «Жечпосполіта» зауважує, що російський прем’єр Володимир Путін відкрито нехтує історичною роллю України у Другій світовій війні, коли заявляє під час прямого телеефіру з росіянами щодо спільної з Україною перемоги над Гітлером, що «виграли б і самі, бо ж ми – країна переможців». «Жечпосполіта» наголошує, що така заява Путіна викликала обурення українських ветеранів війни, які написали у відкритому листі до нього, що «Путін ображає пам’ять полеглих у Другій світовій війні... чи не є ці слова намаганням завдати нам болю, принизити і образити Україну?!». Ветерани також нагадали Путіну, що «Україна послала на фронт понад 6 мільйонів вояків та офіцерів, із яких не повернувся додому кожний другий». Критикують Путіна й українські комуністи, які нагадують, що саме завдяки харківському танку Т-34 було завдано вирішальних ударів по нацистах. Опозиція вимагає від влади у Києві відповісти на нехтуванням Путіним багатомільйонними українським жертвами у Другій світовій. Але, як зауважує «Жечпосполіта», Президент Янукович, котрий часто гостює в Москві, та його прем’єр Азаров, «народжений у Росії», мовчать з приводу відкритих «неґацій» Путіна щодо історичної ролі України. Польське видання наводить думки експертів, котрі вважають, що Путін «поставив Януковича та Азарова у дуже незручну ситуація, бо дає зрозуміти, що не готовий навіть до символічних компромісів із українцями». А Янукович, як виділяє газета слова політолога Антона Борковського, «наробив уже стільки поступок Росії, незважаючи на те, що вони могли б загрожувати його інтересам». Борковський також вважає, що якраз тепер українські історики мали б саме з підказки Путіна змінити підручники з історії України, бо, за словами російського прем’єра, «у 1941-45 роках була російсько-німецька війна, а не війна СРСР із Третім рейхом».
Скандал довкола прем’єр-міністра Косово Хашіма Тачі, якого офіційно підозрюють у Європі в керівництві нелегальною торгівлею людськими органами, викликав низку публікацій у пресі. Так австрійська «Ді Прессе» наголошує, що новий скандал із нелегальною торгівлею людськими органами показав, наскільки «поширений у світі цей нелегальний ринок». Його особливість нині полягає в ажіотажному попиті на трансплантації. «У всьому світі відбувається в рік до 100 тисяч операцій по пересадках органів: майже 70 тисяч отримують нову нирку, біля 20 тисяч – нову печінку і приблизно понад 5 тисяч – нове серце». Але лише у Європі число охочих на трансплантації мінімум утричі перевищує число тих, які домоглися її. У статті йдеться не лише про моральні аспекти трансплантації, а й про реальність добровільного пожертвування людських органів, правову обґрунтованість цієї процедури і, звичайно ж, про масові зловживання та насильства над людьми, коли у них забирають їхні органи, часто – ціною життя останніх. Автори статті в «Ді Прессе» наголошують, що нелегальний ринок людських органів базується на брутальних порушеннях людських прав, обманів наївних жертв, зокрема, в таких найбідніших країнах Європи, як Україна, Румунія, Молдова, Косово. Автори статті в австрійській газеті наводять приклади придбань людських органів за безцінь, скажімо нирка – до 10 тисяч доларів, тоді, коли для операції з пересадки клієнти мусять платити за нирку, як мінімум, – до 115 тисяч доларів, а за серце, легеню чи печінку – понад 220 тисяч доларів. Газети також повідомили, що, наприклад, серед в’язнів злочинного угруповання з торгівлі людськими органами під ймовірною орудою косовського лідера Хашіма Тачі були, окрім сербів, болгар, росіян, також і українці.
Російська «Нєзавісімая газета» інформує, що довкола призначених на 28 грудня торгів стосовно українського телекомунікаційного гіганта «Укртелеком» і надалі вирують приховані пристрасті. На кону також «імідж української влади» перед світом міжнародних інвесторів. Видання зауважує, що фактично напередодні завершення терміну заявок на участь у конкурсі на купівлю «Укртелекому» прийшло письмове прохання від турецької фірми TurkCell щодо продовження терміну підготовки до конкурсу і відповідного перенесення дати торгів. «Нєзавісімая газета» також інформує, що згадана турецька компанія виступає, разом зі структурами одного з чільників Партії регіонів Рината Ахметова, співвласником української мережі мобільного зв’язку «Астеліт». Не секрет, як цитує експертів видання з Москви, що головними конкурентами на купівлю пакету «Укртелекому» є голдинг Ахметова СКМ та російська компанія МТС. Але інтрига щодо долі самого конкурсу і ймовірного нового міжнародного скандалу для влади у Києві, на думку експертів, зберігається.
Скандал довкола прем’єр-міністра Косово Хашіма Тачі, якого офіційно підозрюють у Європі в керівництві нелегальною торгівлею людськими органами, викликав низку публікацій у пресі. Так австрійська «Ді Прессе» наголошує, що новий скандал із нелегальною торгівлею людськими органами показав, наскільки «поширений у світі цей нелегальний ринок». Його особливість нині полягає в ажіотажному попиті на трансплантації. «У всьому світі відбувається в рік до 100 тисяч операцій по пересадках органів: майже 70 тисяч отримують нову нирку, біля 20 тисяч – нову печінку і приблизно понад 5 тисяч – нове серце». Але лише у Європі число охочих на трансплантації мінімум утричі перевищує число тих, які домоглися її. У статті йдеться не лише про моральні аспекти трансплантації, а й про реальність добровільного пожертвування людських органів, правову обґрунтованість цієї процедури і, звичайно ж, про масові зловживання та насильства над людьми, коли у них забирають їхні органи, часто – ціною життя останніх. Автори статті в «Ді Прессе» наголошують, що нелегальний ринок людських органів базується на брутальних порушеннях людських прав, обманів наївних жертв, зокрема, в таких найбідніших країнах Європи, як Україна, Румунія, Молдова, Косово. Автори статті в австрійській газеті наводять приклади придбань людських органів за безцінь, скажімо нирка – до 10 тисяч доларів, тоді, коли для операції з пересадки клієнти мусять платити за нирку, як мінімум, – до 115 тисяч доларів, а за серце, легеню чи печінку – понад 220 тисяч доларів. Газети також повідомили, що, наприклад, серед в’язнів злочинного угруповання з торгівлі людськими органами під ймовірною орудою косовського лідера Хашіма Тачі були, окрім сербів, болгар, росіян, також і українці.
Російська «Нєзавісімая газета» інформує, що довкола призначених на 28 грудня торгів стосовно українського телекомунікаційного гіганта «Укртелеком» і надалі вирують приховані пристрасті. На кону також «імідж української влади» перед світом міжнародних інвесторів. Видання зауважує, що фактично напередодні завершення терміну заявок на участь у конкурсі на купівлю «Укртелекому» прийшло письмове прохання від турецької фірми TurkCell щодо продовження терміну підготовки до конкурсу і відповідного перенесення дати торгів. «Нєзавісімая газета» також інформує, що згадана турецька компанія виступає, разом зі структурами одного з чільників Партії регіонів Рината Ахметова, співвласником української мережі мобільного зв’язку «Астеліт». Не секрет, як цитує експертів видання з Москви, що головними конкурентами на купівлю пакету «Укртелекому» є голдинг Ахметова СКМ та російська компанія МТС. Але інтрига щодо долі самого конкурсу і ймовірного нового міжнародного скандалу для влади у Києві, на думку експертів, зберігається.
