Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 23:26

Витрати на Адміністрацію Президента України наступного року знизять, а на утримання Державного управління справами виділять, навпаки, на 120 мільйонів гривень більше, ніж торік. У проекті держбюджету-2011 на цей «орган матеріально-технічного, соціально-побутового, лікувально-профілактичного забезпечення діяльності» Президента, парламенту та уряду не пошкодували один мільярд двісті мільйонів гривень.

Водночас урядовці кажуть про необхідність жорстких обмежень у бюджетних витратах для зменшення дефіциту. Раніше представники нинішньої влади заявляли, що витрати на утримання чиновників варто скоротити на 20 відсотків. Але насправді вони вже цього року зросли в середньому на 25 відсотків. А в проекті держбюджету наступного року про чиновників і депутатів подбали ще більше.

(Не)адекватні витрати

Як порахував екс-спікер Арсеній Яценюк, лікування одного члена уряду чи депутата обійдеться Україні в суму, передбачену на лікування понад чотирьох тисяч пересічних громадян. В ефірі телеканалу ICTV пан Яценюк також стверджував, що за кількістю чиновників на душу населення Україна є світовим лідером. «Цікава статистика: Україна попереду всієї планети. У нас на тисячу громадян припадає 8 чиновників, у сусідній Польщі, наприклад, три чиновники на тисячу поляків, у США – удвічі менше, ніж в Україні. Перевезення вищих державних керівників України. Знаєте, скільки вони передбачають на польоти для себе, коханих? Значить, 2009 рік – 96 мільйонів гривень, 2010 – 125 мільйонів гривень, 2011 – 190 мільйонів гривень… Це в країні, де 70% людей живе на тисячу гривень у місяць».

Натомість міністр фінансів Федір Ярошенко пояснив збільшення витрат на Державне управління справами тим, що воно не тільки обслуговує Президента, а й виконує загальнодержавні функції. Народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов теж каже: заплановані витрати на Державне управління справами стосуються не лише Президента, уряду, Верховної Ради. Зрештою, на ці органи влади витрачатиметься менше грошей, ніж зараз. «Ви знаєте, іде перерозподіл між статтями на фінансування державної влади, ми фактично зменшуємо витрати на утримання Кабінету міністрів, Верховної Ради, і частина цих видатків перерозподілиться на Державне управління справами, бо воно обслуговує не тільки Адміністрацію Президента, а й пенсіонерів, які працювали у державній владі. До речі, хочу сказати, що за державними установами є велика кількість пенсіонерів державного значення, які проживають у Києві і Київській області. Це декілька тисяч людей, тобто це питання не тільки поточної влади», - зауважує депутат.

Не варто,мовляв, дивитися на державних чиновників в Україні, як на людей, які постійно, будь-якою ціною намагаються збільшити витрати на себе. «Я спілкувався з багатьма депутатами, і мало хто з них звертається за допомогою до медичних закладів у Києві. Багато хто вирішує ці питання самостійно і за власний кошт», - стверджує Лук’янов.

Крім того, представники влади кажуть, що адмінреформа проводиться, і після неї доведеться виплачувати компенсації держслужбовцям, а також здійснювати витрати на їх перенавчання. На це теж потрібні гроші.

Об’єкт, який використовують у приватних інтересах

Загалом у проекті держбюджету-2011 реальні доходи більшості найманих працівників та людей, що отримують соціальну допомогу і пенсії, впадуть.
Це зазначив на сайті агенції УНІАН експерт Борис Кушнірук. При цьому навіть номінально розміри мінімальної стипендії для студентів ВНЗ, учнів і студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, збільшувати не планують. Їх хочуть залишити на рівні грудня нинішнього року.

Закладаючи витрати на чиновників у проекті держбюджету, чинна влада не дуже зважає на суспільство, стверджує політолог Віктор Небоженко. «Річ у тім, що сьогоднішня влада не боїться електорату. Насправді вони не дуже переймаються, чесно кажучи, стосовно того, що населення якось реагуватиме на ті чи інші їхні дії. Принаймні, поки що не переймаються».

У сусідній Росії темпи зростання видатків на держапарат ще більші, ніж в Україні, констатує російський політолог Станіслав Бєлковський. При цьому і в Кремлі, і на Банковій періодично заявляють про необхідність скорочення держапарату. «Керівники держави і в Росії, і в Україні щорічно кажуть, що прийшов час скорочувати державний апарат, мабуть, вони відверто цього хочуть час від часу. Але сама логіка пострадянської корупційної економіки, де все базується на відкатах, де все базується на перерозподілі державних грошей по приватних кишенях, вона вимагає збільшення держапарату. Держава тут не є метою, не є суб’єктом, вона об’єкт, який використовують у приватних інтересах», - вважає Бєлковський.

Адміністративний апарат можна вважати своєрідним соціальним трутнем, оскільки він не виконує суттєвих суспільних послуг. І на тлі малоефективного керування, держапарат продовжує збільшувати витрати на себе, каже економіст, колишній член уряду і колишній кандидат у президенти Володимир Лановий. «Наприклад, таке питання: кожного року є сума, яка виділяється на автомобільний парк для того чи іншого відомства. Але не кожен рік мають мінятися автомобілі, вони експлуатуються, як мінімум, 4-5 років. Це просто насичення непотрібними зайвими речами для задоволення амбіцій відповідних відомств, а зовсім не для того, щоб підвищити ефективність їх функціонування. Те, що ростуть витрати, зростає чисельність, то це веде до погіршення управління, бо зростає паразитування цього класу», - вважає експерт.

Тим часом соціальні видатки на наступний рік заплановані у держбюджеті такими: прожитковий мінімум зросте на 82 гривні - до 1004 гривень, а розмір мінімальної пенсійної виплати – на 57 гривень - до 766.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG