Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 22:00

Новорічна ніч у буцегарні – таку перспективу вимальовує міліція для охочих побешкетувати із піротехнікою. Правоохоронці нагадують: запускати феєрверки і підпалювати петарди можна. Але - не ближче, ніж за 100 метрів від шкіл, лікарень, дитсадків, житлових будинків та інших громадських місць.

І якщо від викинутої з балкона петарди чи від залпу ракетниці біля під'їзду постраждає перехожий, тоді це уже кримінал. А за незаконний продаж таких забав максимальний штраф становить 1700 гривень.

Небезпечна краса

П’ятеро людей загинули, двадцятеро зазнали поранень торік в Україні внаслідок необережного поводженого поводження зі святковою піротехнікою. Такими є офіційні дані.

Тільки-но наближається Новий рік, як правоохоронці, пожежники, комунальники починають попереджати про небезпеку використання піротехніки. Але 31-го грудня канонада лунає практично в усіх містах України – люди зустрічають свято бенгальськими вогнями, феєрверками та петардами на вулицях, у дворах, на балконах… Наслідком цього є, за словами представників МНС, пожежі, обпалені руки, ноги та обличчя. Натомість ті, хто бавиться піротехнікою на свято, переконують, що роблять це обережно і закликають не перебільшувати небезпеку.

Ніч із 31 грудня на перше січня – єдина ніч, коли громадянам можна використовувати святкову піротехніку. В решту днів, з десятої вечора до шостої ранку такі забави заборонені, кажуть правоохоронці. І якщо, наприклад, о п’ятій ранку ваш сон потурбують звуки феєрверків у дворі, можна викликати міліцію.

Речник київської міліції Володимир Поліщук запевнив Радіо Свобода, що на такі виклики правоохоронці відреагують. «У разі, якщо хтось бачить якісь порушення, бачить, що хтось порушує спокій, можна телефонувати на 102, буде виїжджати патрульна група і будуть розбиратися на місці. Зазвичай жертвами стають люди, які не дотримуються правил особистої безпеки, які використовують петарди і салюти напідпитку і цим самим наражають себе і інших на небезпеку».

Незаконний продаж

На Львівщині є понад сто магазинів, які мають ліцензію на торгівлю піротехнікою. Половина з них – в обласному центрі. Однак придбати петарди, бенгальські вогні чи інші вибухонебезпечні засоби можна й на вулицях міста, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Львові.

Згідно з ухвалою Львівської міськради, у місті обмежено використання піротехнічних виробів. Дозволено влаштовувати лише професійні організовані феєрверки з 8 до 22 години. Людям заборонено продавати піротехніку технічного та спеціального призначення. Бо її використовувати мають право військові чи фірми, які влаштовують шоу. Та усе ж у Львові можна придбати піротехніку як на базарах, так і на вулицях.

Тиждень поспіль львівські правоохоронці проводять рейди, під час яких виявляють незаконний продаж піротехніки, переважно на львівських базарах. Щоденно правоохоронці вилучають десятки неліцензованої продукції, говорить речник УМВС у Львівській області Денис Харчук. «Адже зараз якраз пік торгівлі такими товарами - перед Новорічними та Різдвяними святами», - зауважує він.

Дозвіл на торгівлю піротехнічними виробами видають правоохоронні органи. Отримати його далеко непросто. Бо торгове місце має бути відповідно обладнане, з підсобним приміщенням і сейфом, в яких зберігаються вибухонебезпечні вироби. За незаконну торгівлю піротехнікою штраф понад 600 гривень.

Але попри це, неліцензованої продукції не бракує, особливо у передсвятковий час. Визначити неліцензований товар легко: на його упаковці зазвичай нема напису українською мовою про спосіб застосування виробу або ж у тексті є помилки. До слова, в Україні не встановлено вікових обмежень щодо продажу піротехнічних виробів. Тому їх продають дітям. На щастя, цей рік у Львові завершується без нещасних випадків через необережне поводження з піротехнічними виробами.

«Піротехніка – стабільний виріб»

Святкова піротехніка може додати вогню не лише в переносному, а й у прямому значенні цього слова. Але якщо петарди, бенгальські вогні, феєрверки тощо куплені в офіційній торговельній мережі, шкоди вони не завдадуть. Це станеться тільки, якщо втрутиться так званий «людський чинник», зазначає президент Асоціації піротехніків України Сергій Коробкін. «Деякі надзвичайні події, що сталися в Україні, Росії, людей лякають. Але все, що відбувається, стає наслідком саме дій людини. Піротехніка – стабільний виріб, який просто так бабахнути не може. Це все – від неправильного використання і неправильного зберігання. У будь-якому разі продукцію треба використовувати на відстані від двох до п’ятдесяти метрів, залежно від виробу. Всі ці вимоги написані на етикетці. Якщо ви купуєте у спеціалізованому магазині або хоча б супермаркеті, то ця продукція сертифікована. А оскільки сертифікована – значить вона відповідає вимогам нашого стандарту».

Киянин Олексій вирішив на одне зі святкувань Нового року показати, як із петарди робиться феєрверк – тобто якраз використати її не за призначенням. Здавалося б, нічого складного, каже Олексій. Кінець петарди надломив, підпалив, іскри пішли – і феєрверк готовий. Але не так сталося, як гадалося. «Ну, ми надломили, підпалили, я в руці цю петарду тримаю, і ми всі дивимося на неї. Воно щось потліло-потліло, а потім як вибухне! У вухах дзвін, налякалися сильно. Слава Богу, що з пальцями нічого не сталося, бо тримали акуратно», - розповідає хлопець.

Сьогодні якісний феєрверк коштує у середньому 400 гривень. Якщо йдеться про 36 залпів, то кишеня спорожніє саме на таку суму. Це якщо обійдеться без форс-мажорів від такого святкування. Адже за нехтування правилами користування піротехнікою стаття 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф до 255 гривень.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG