Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 21:07

Мер Донецька вважає своїм успіхом 70-відсотковий рейтинг Партії регіонів в місті


Олександр Лук’янченко

Донецьк – Держава має фінансувати повноваження, які вона передає місцевому самоврядуванню, а кошти, які заробляє місцева громада не повинні вилучатися у держбюджет. Про це, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив мер Донецька Олександр Лук’янченко. Будівельник за професією, Олександр Лук’янченко обраний вже на третій термін. З часів першого головування Лук’янченка, рейтинг Партії регіонів у Донецьку офіційно сягнув 70 %. І це мер вважає своїм успіхом.

– Олександре Олексійовичу, ви очолюєте міську раду вже вісім років. Отже, це буде вже третя команда, з якою доведеться працювати. Як оцінюєте її склад? Як налаштовані стосовно нових депутатів?

– Вибори пройшли на достатньо нормальному рівні: не було таких інсинуацій, як в інших регіонах. Впевнено перемогла Партія регіонів, яка набрала 71 % усіх голосів. Ми виграли усі мажоритарні округи, усі 45, на сто відсотків. В принципі, ми працюємо вже довгий час, конкретні депутати були закріплені за конкретними районами і без особливої розкачки вони мають повне уявлення про райони, де їм довелось працювати. Тут немає питань. Депутатський корпус оновився на 60 %. Я думаю, що прийшли люди з активною життєвою позицією, які будуть працювати і виконувати свої обіцяння.

– Що вважаєте своїм найбільшим успіхом під час головування у міській раді, а що – поразкою?

– Перший успіх – це довіра виборців. Наша політична сила закріпила результати попередніх виборів. Я думаю, зберегти довіру на 70 % до політичної партії, якою є Партія регіонів – це серйозний успіх. Мало партій, які б мали подібний результат. Далі – думаю, одним із успіхів було те, що Донецьку довірили проведення фінальної частини Євро-2012. Це наші заслуги відмітили. Також те, що в місті на основі державно-приватного партнерства народним депутатом і почесним громадянином Донецька Ринатом Ахметовим побудований унікальний стадіон, на який міська скарбниця не витратила своїх ресурсів. І мабуть, це було головним мірилом того, що нам оказали таку високу честь, а потім ще довірили проводити чверть фінал і полуфінальні матчі у місті Донецьку.

– Поясніть ейфорію стосовно проведення у Донецьку Євро-2012 – які конкретні міські проблеми воно допомагає вирішити?

– Так, на сьогодні Євро – не самоціль. А це великий соціальний проект, який дозволить за короткий час, вперше поєднавши зусилля міста і держави, серйозно модернізувати міську інфраструктуру. Зокрема – об’єкти Донецького аеропорту, злітно-посадкову смугу, міжнародний термінал, диспетчерську з управління польотами. Далі – залізничний вокзал. Там також низка об’єктів, які будуть модернізовані, а найголовніше – піде розмежування вантажного і пасажирського транспорту. Також суттєво оновиться міський транспорт. Окрім цього – дороги, готелі, парки і сквери. Усе все одно потрібно міняти, а підготовка до Євро-2012 допомагає значно прискорити ці процеси. Сподіваюсь, що це буде крок до європейського способу життя.

– Зараз багато говорять про реформу органів місцевого самоврядування. А що, на ваш погляд, треба змінити у стосунках регіони-держава, щоб покращити вашу роботу, зокрема, в житловій сфері?


– У стосунках регіони-держава треба, щоб ті повноваження, які передають місцевому самоврядуванню, фінансувались – це перше. Друге – зараз багато розмірковувань про житлово-комунальну реформу, але, на жаль, це тільки розмови. Ми сьогодні працюємо за регламентними документами, які були затверджені у 1983 році. А сьогодні життя іде в іншій формації. І скільки б ми не говорили про те, що цукор солодкий, а буде ще солодший, цього не буде.

– Що ви маєте на увазі? Реформа буде гіркою?

– Ну наприклад, сьогодні справедливо питаються власники житлових будинків – чому у нас таке неякісне обслуговування? І чому немає глобальних удосконалень в господарстві? Зараз більше 90 % житлового фонду – це приватизоване житло. Ми змогли дуже швидко виховати власника квартири, так тепер доведеться виховувати власника будинку. Чому Європа є багатою? Тому що будинки зведені багато століть назад. Вони служать декільком поколінням. А ми маємо схильність до всього тимчасового, ми навіть житло тимчасове будуємо. Інший момент – сьогодні береться податок на квартплату – це податок на додану вартість. Яка там додана вартість, якщо цим будинкам 50-60 років? Я думаю, що ці 20 % треба покласти на спеціальний рахунок і використати на цей будинок. На сьогодні запас витривалості, який був за радянських часів – ми повністю його використали. Тут потрібні нетрадиційні підходи. І тут має бути партнерство регіону і держави. Інакше нічого не вийде. Наприклад, сьогодні місто не може самостійно побудувати метрополітен у Донецьку.

– Ви самі торкнулись цієї теми. Ходіння по муках – недобудоване донецьке метро має вже 20-річну історію. В чому проблема – не вистачає грошей чи організації?

– Міністерство промисловості та інші інститути штовхають нас на те, щоб ми за свої гроші будували метрополітен. Але якщо ми будуватимемо його за свої гроші – то не треба вилучати в нас залишки, які заробляє територіальна громада і жителі, у державний бюджет. Ми за останні п’ять років заплатили із міського у державний бюджет 1 млрд 200 млн грн. Якщо б ці гроші були направлені на будівництво метро, то ми б уже наблизились до якогось етапу. Стосунки центр-регіон-місто мають бути паритетними – 50 на 50. Якщо держбюджет наблизиться для того, щоб передавати місцевим бюджетам 50 % податків, то може ми б по-іншому виглядали…

– Вам обіцяють 50-відсоткову субвенцію з держбюджету? Біля керма ж «свої», донецька команда.

– Ми працюємо над цим. Перші зрушення – це коли ухвалили бюджетний кодекс, ми тут одразу відчули, що влада стала прислухатись до органів місцеваого самоврядування. У таких питаннях, як, наприклад, земля, яка на території міста знаходиться. Податок на землю – віддавати його у держбюджет, чи залишити в міському кошторисі? Він має залишатись і служити людям на цій території. Далі питання про охорону навколішнього середовища – очищення повітря і води. До приходу Партії регіонів в місті залишалось 10 % цього податку. Увесь цей міфічний податок йшов у держбюджет. А у новому бюджетному кодексі 50 % залишається – і це вже певне зрушення.

– А які зрушення є в сфері культури, зокрема, як міська рада сприяє розвиткові української мови у Донецьку?


– У Донецьку приживають у злагоді і взаєморозумінні 113 національностей. Коли ми проводили опитування, то виявилось, що 89 % донеччан розмовляють російською мовою и ніякої напруженості немає. Хто хоче розмовляти українською мовою – ті (мер несподівано переходить на українську – автор) балакають українською.

– Тобто ви вважаєте, що ніякої проблеми немає?


– Так, цей стереотип створений спеціально, і, як і всяка дія, викликає протидію. У нас мовне питання мало кого турбує – як розмовляє людина, так її і сприймають. Коли мене запитують, чому я не говорю державною мовою, я кажу: я говорю мовою моїх виборців. От піти сьогодні в колектив Донецького металургійного заводу чи на шахту ім. Засядька, вийти і зробити доповідь українською мовою – вони послухають, а потім будуть думати, що у мера стало з головою. Тому ще раз повторюю: ми поважаємо свою Батьківщину, свою державу і свій народ. А тих, хто сьогодні прагне переписати історію, нав’язати щось … ми їх чудово розуміємо, але не підтримуємо. Це не першочергові питання. На сьогодні пріоритети інші – заможна держава і стабільне життя громадян.

Це чергове інтерв’ю у проекті Радіо Свобода: «Нова місцева влада – розмови з мерами».


«Наше місто рівнятиметься на Донецьк» – мер Луганська Сергій Кравченко

«Ніхто не збирається робити масових зачисток» – мер Тернополя

«Хочемо збалансувати і бажання, і можливості» – мер Харкова

Брак політичної волі заважає розвитку місцевого самоврядування – мер Львова

«Хочу збудувати громадянське суспільство в Запоріжжі» – мер Сін

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG